То ще за панщини діялося. Молодий Джеря, повний життєвої сили, енергії хоче засватати (ну тобто він спочатку випадково побачив дівчину, закохався в неї) молоду сироту. Батьки не дуже того хочуть, бо вона бідна. Але хлопець впертий і добивається свого. Та панщина, важкі соціальні умови. А хлопець бунтівливий. То він весь час бунтується проти пана. Бо крім панщини ще і своє господарство є. За бунт проти пана дістає покарання різками. І ще й старому батькові виписують різок, щоб син те все бачив. А своє жито разом з жінкою жнуть уночі, щоб не осипалося. Словом, приходиться Джері втікати. Бо пан вже грозиться його за непослух відправити в москалі. Покинув він малу дитину, молоду жінку і стару матір. І пішов бурлакувати. Працював як правило на цукрових заводах. Та і там жиди людей обдирали. А волелюбна Джерина натура такого не терпить. В результаті, опинився Джеря з іншими бурлаками аж на Бесерабщині. Там вже вільніше було і працьовитий Джеря там трохи чогось досяг. А в той час вже відмінили панщину і повернувся вже старий чоловік до себе додому. Мати померла, дружина померла. Так і не дочекалися. А Джеря, ще трохи побунтував проти порядків і став пасічником. Життя загублене. Душа ні.