Ця книга серії про видатних українців, порівняно з іншою, з цієї ж вибірки, яку я читала, на перший погляд має помітно більше переваг. Життєпис Михайла Грушевського, якого всі звикли бачити передусім на паперовій купюрі номіналом у 50 гривень ілюструє паралельно один з найскрутніших і найзаплутаніших періодів в історії, і варто його читати вже тільки за це. Цей текст (зауважу, що тут співавторством і не пахне) не поділений на розділи для підвищення його сприйняття та розуміння, натомість він містить по-справжньому маловідому інформацію, яку й донині схильні обходити увагою, надаючи особі Грушевського або статус тільки історика, або просто "людини, яку варто пам'ятати, хоч я й не знаю, за що саме". Наприклад, я гадки не мала, що він спочатку мешкав у російському місті, тоді у Львові, а вже тільки згодом переніс свою діяльність до Києва. Втім, роки його життя, прожиті до заснування першого колективу УЦР було корисно розглянути на ідентифікацію факторів, які найбільше вплинули на формування його особистості - вбачаю навіть певну іронію в тому, що саме політичній діяльності він присвятив усе своє життя після того, як батько наказав йому триматися від неї якнайдалі. І вже зовсім новиною для мене став факт, що за заступництва Грушевського була підписана угода з Німеччиною, яку перший президент УНР вважав союзницею в боротьбі проти Радянської Росії. Що ж, боротьба дійсно відбулася. Та вже не при таких умовах, на які він сподівався. Насамкінець, рівень "агентури" у його опозиціонерів за владу в Україні просто вражає, далеко не в позитивному сенсі слова: як це можливо, зберігати дані від пересування людини містом аж до того, якої саме години й від чого вона померла? Наче агент знаходився просто в операційній, поряд з ним... Це моторошно. Так, читати було цікаво. Однак я мужу зауважити, що написане в монографії варто було б підкріпити чимось іще, окрім єдиної автобіографії Грушевського. В тексті згадуються документи, праці... Але геть відсутній список літератури, і це, на мою думку, є величезною помилкою, надто якщо автором цієї книги є науковиця. Але принаймні, між речень не зустрічається слово "якийсь", і тому в точність даних віриться легше.