Шкода, що в дитинстві до мене не потрапила ця книга. Але з народженням доньки я отримала ще один шанс. Разом ми з захопленням читали цю книгу. Полюбили героїню, переживали за неї, тихо ненавиділи директорку і сподівались, що добро все-таки переможе. Дуже цікава, повчальна і захоплююча історія про любов до книг і навчання, про стосунки у родині, сімейні цінності і трішечки магії. Роальд Дал це справжнє відкриття для сімейного читання!!!

Після «Чарлі і шоколадна фабрика» взявся за цю книгу — і не помилився. Книга дуже гарна, але читається важче. Не тому що складна, а тому що боляче. Дивишся на цю маленьку дівчинку — розумну, чуйну, живу — і бачиш, як з нею поводяться рідні батьки. Не злі злодії, а просто байдужі люди, яким дитина заважає. Це, мабуть, найгірше що може бути. Директриса Транчбул — це взагалі окремий жах. Але саме на такому фоні Матильда сяє ще яскравіше. Вона не скаржиться, не чекає — вона просто живе і робить своє. Місс Хані — один із найтепліших персонажів, яких я зустрічав у книгах. Їхня з Матильдою історія — це і є серце всієї книги. Рекомендую. Але будьте готові, що за головну героїню серце стискатиметься.

Матильді нема й п'яти років, а вона вже стільки вміє! Помножувати складні числа, будувати плани, а найголовніше – читати! Матільда ​​прочитала всі дитячі книги в бібліотеці, і тепер читає Діккенса, Хемінгуея та Кіплінга! Бібліотеки – це круто, але чому ж Матільда ​​не може читати вдома? Все тому, що її батьки абсолютно не бачать сенсу читати. Її батько тримає салон підтриманих автомобілів і завжди дурить своїх клієнтів, а мама… ну, вона тільки грає у лото. Ось настає щасливий час! Матильда йде до школи! Її вчителькою стає міс Хані, напрочуд добра, чуйна і розуміюча. Але (так, воно є завжди) у школі є і справжнє зло! Директриса Транчбуль ненавидить дітей, особливо маленьких. Її методи виховання жахливі, як і вона сама. Так, Матільді доводиться не солодко, але це ще квіточки… Читаючи книги Роальда Даля, завжди треба пам'ятати – у нього дуже специфічний гумор. Злегка абсурдний, гіпертрофований та трохи чорний.