Відразу відмічу, що я не цільовая аудиторія любовного роману подібного штибу. Хоча загалом романтичні і наївні сюжети час від часу полюбляю. Але це вже було занадто. Наскільки я зрозуміла це казка для дорослих. Так тут немає сцен 18+ і нефритових жезлів але тут є проблеми (коханки, вбивства, позашлюбні діти) які вирішуються легко і невимушено. Це коли ти забодався реальним життям і хочеться, щоб хоч десь було без проблем ти відкриваєш подібну книгу. Але я не розумію, чому це називають готичним романом? Я собі готику уявляля як твори Ширлі Джексон, щось таке. А не рожево ванільне кохання і замок. Правда класифікація жанрів не моя сильна сторона то точно С’юеллін - дівчинка, що виховується не рідним дядьком і тіткою. Про яку ходять різноманітні плітки. Але до якої щомісяця навідується прекрасна незнайомка, даруючи при цьому чарівні подарунки та проблиск сонця в сумному царстві норм та правил. Але що буде коли дівчинку заберуть із безпечної гавані вікторіанського будинку і заберуть на зустріч пригодам? Можливо краще залишатись там де й був чи варто таки ризикувати?