Это прекрасная книга с собранными 23 сказками, рассказами о 2-х девочках-подружках: доброй Маше и капризной Зойке-Ойке, которая постоянно причитает. Книга написана талантливой писательницей Софьей Прокофьевой. Истории читаются очень легко, они достаточно короткие, но абсолютно все очень интересные и поучительные. Они призывают и учат детишек быть добрыми, не ленивыми, понимающими, не жадными. Очень актуальная книжечка для деток любого пола с малых лет и до школьного возраста, наверное. Иллюстрации очень красивые. Одним словом, не книжка, а находка!

Добре мати друга, який завжди з тобою. З ним весело гратись, стрибати, танцювати й навіть читати. Але що робити, якщо подружка наче зібрала докупи всі недоліки? Звісно, виправляти, однак без образ чи дорікань, а показуючи на власному прикладі та розповідаючи мудрі історії. Дві дівчинки є повною протилежністю одна одній. Маша - добра, ввічлива, справедлива, працелюбна, шанує природу, любить птахів і тварин. Натомість Ойка чинить навпаки, зважаючи на "ліниві ручки й ніжки". Вона не любить допомагати, може зробити шкоду й перекласти провину на іншого чи вдати ніби так і треба, посваритись через дрібниці та змусити перепрошувати. Про жодні "вибачте" не йдеться. Хоча щоразу вона мов повторює своє ім'я - ОЙ. Я ж не знала, не хотіла, забула, помилилась. Проте виправлюсь, стану кращою, буду слухатись. Та все виявляється балачками аж до певної ситуації, в якій назад шляху нема. Чи вдасться Маші перевиховати Ойку? Та чи захоче це зробити сама дівчинка, щоб не втратити найкращого друга??

Ми (я та син 5 років) познайомилися із даною авторкою за допомогою книги "Латочка", тож від цієї книги я очікувала чогось більшого, сама не знаю чого, чи більш закрученого сюжету, чи більш глибоких думок, важко сказати. Але "Маша і Ойка" також виявилася забавною книгою. Якщо не вдумуватися в те, що дівчатка постійно, за будь-якої незрозумілої ситуації (навіть вночі) йдуть йдуть до лісу, то історії цілком повчальні виходять. Тому я особисто оцінюю книжку на 4, а от малий був у захваті. Просив перечитати (можливо зіграли свою роль ілюстрації, вони дійсно гарні), сміявся і казав "Прочитай, як вони ходили до лісу".