Головна героїня повісті — звичайна сільська жінка. Але в центрі уваги Уласа Самчука не сільський побут, а багатоманітність і повнота життя української людини, висока моральність, благородство, шляхетність, працелюбство, інші чесноти, які таїло в собі українське село. Доля Марії — яскраве свідчення згубності нав’язаного колективізацією способу життя, втрати Україною свободи. Щирість і розважливий стиль оповіді дають можливість читачеві не тільки збагнути розумом, але й відчути серцем трагічність голодомору, беззахисність людини перед цим злом. Повість читається з великим інтересом, тримає читача в напрузі від початку до кінця і, незважаючи на драматичність долі персонажів, викликає у нього світлі почуття.