,, Мара " - перша книга із серії ,, Голоси Європи ", яку видавництво ,, Знання " започаткувало у цьому році. Мене заінтригувала назва книжки та анотація, в якій йшлося, що події відбуваються у містичній, загадковій Трансильванії. Природньо, я подумала, що мара - це примара, привид. Та , виявляється, що Мара ( саме з великої літери, бо це ім'я ) - зовсім не безтілесий дух, а головна героїня твору. Мара - бідна вдова, мати двох дітей, що на прожиття заробляє крамарством. Нелегкий та глевкий вдовин хліб, але все ж щовечора вона витягає три панчішки із сховку. У них Мара складає заощадження : в одну - на старість та похорон, в іншу - для доньки Персіди, а в третю - для сина Тріки. Жінка мріє, щоб діти здобули освіту та вибилися в люди. За задумом матері Персіда повинна навчатися у монастирі та згодом стати попадею, а Тріка в майбутньому неодмінно буде старостою гільдії кушнірів. Книга - дуже цікава, перш за все, своїм етнографічним наповненням, колоритними, з добре розкритими психологічно героями. І дуже атмосферна. Автор докладно описує побут, звичаї, звички, писані й неписані правила співжиття не лише різних верств населення, а й різних національностей та віросповідання. ,, Мара " читається легко і швидко. Автор пише гарно. Переклад - теж вдалий. Оформлення обкладинки сподобалось. Одруківок не зауважила. Неодмінно продовжу знайомство із серією!