Мої діти в захваті! Це інтерактивні книжки, які не тільки слухати можна і роздивлятись картинки, а навіть почухати зайчика за вушком, вимкнути світло, чи залічити ранку. Дуже прості але сердечні книжки, які вчать малюків турботі і самостійності. Найкраще підійдуть для діток 2-4 рочків.

Чудова колекція. Три історії, з якими можна взаємодіяти. Це своєрідна гра, в яку ви будете грати зі своєю дитиною. Потри зайчику спинку, прикрий його оченятка від водички і таке інше. Про історії. Кожна історія присвячена одній ситуації. Зайченя поранилося, зайченя купається і зайченя лягає спати. Саме в такому порядку їх досить зручно читати. Бо після активного дня пригод, треба помитися і в ліжечко. Всі історії про турботу. Батьки разом з дитиною вчаться допомагати маленькому зайченяті, який потребує допомоги. А ще ці історії про добро. Про гру. Ви не просто читаєте з дитиною книжку, ви граєтеся. В книзі є безліч мальованих об'єктів, з якими автор пропонує взаємодіяти. Це більше про розвиток фантазії, ніж про рухові здібності. Адже дитина має уявити, що бере намальовану пляшечку з шампунем і проливає на голівку зайченяті, щоб той міг помитися. І це - мабуть - головна фішка книжки, робота з фантазією. Про якість. Книги з досить плотного якісного картону. Дитина не розірве сторінки, як у випадку звичайної книжки. І на дотик матеріал досить приємний. Самі сторінки зручно перегортати, вони добре розкладаються, не розклеюються на стиках. І що найважливіше - їх неможливо прогризти)))

Книжечки Йорга Мюле від видавництва Чорні вівці "Витри слізки зайченяті", "Іще почухаєш за вушком?" та "Зайченя купається" просто неймовірні! Книги виготовлені з картону, оптимального розміру для маленьких долоньок. Я читала багато схвальних відгуків про пригоди біленького зайченяти, але не могла зрозуміти чим же ці книги так подобаються дітям - в ілюстраціях використовується мінімум кольорів та тексту зовсім мало. Чомусь я не вірила, що книжечки можуть зацікавити найменших читачів. Як же я помилялася! На початку грудня 2020 придбала книгу "Витри слізки зайченяті" для донечки (1,7р) . Саме ця книжечка нам подобається найбільше з серії - викликає справжню бурю емоцій. Варвара проживає історію зайчика, який впав та забив лапку, так, ніби це сталося з нею. Разом з зайченятком вони плачуть, лякаються вигляду крові. Доня гладить зайчика по спинці, втішає його, дмухає на лапку, допомагає наліпити пластир на ранку та обтрусити одяг, і полегшено зітхає, коли щасливий друг знову весело стрибає. Варі так сподобалась книжечка, що згодом я придбала і інші дві. "Зайченя купається" запрошує маленького читача допомогти біленькому зайчаті прийняти ванну: помити голівку, затулити зайченяткові очі, щоб не потрапила водичка, посушити шубку, намазати личко зайчика кремом. "Іще почухаєш за вушком" розповідає про те, як зайченятко готується до сну: одягає піжамку, збиває подушечку, вкривається ковдрою. Дитині пропонують "вимкнути світло" та поцілувати зайчика на ніч. Доці чомусь саме ця книжечка сподобалась найменше. Мені здається, що мій читач ще трошки до неї не доріс) Приблизно два-три тижні я читала книгу і сама вступала у взаємодію з головним героєм, Варя уважно слухала і запам'ятовувала. Тепер вона гордо відкриває книжку і "читає" мені сама - переповідає зміст рухами та мімікою. Історії для читачки 1,9 років дуже цікаві, тому сміливо рекомендую для маленьких гномиків. 19.02.2021