Книжка Анни Багряної "Македонські оповідки", на мою думку, є найкращою у серії "ВІдкрий світ". Македонія в цілому не часто висвітлюється в сучасній українській літературі. Певною мірою країна залишається для нас невідомою, загадковою та таємничою. І тим цікавіше "Македонські оповідки" будуть для читача. Слід також відмітити, що авторка роботи - професійний літератор. Вона має дійсно прекрасний слог, свій незабутній літературний стиль. Тому читати її книжку особливо приємно. Самі "...оповідки" включають у себе два різні по суті розділи. Перший - це певний досвід проживання авторки у Македонії, це безпосередньо її історії, надії та переживання. Другий розділ - це більш літературна частина творчості А. Багряної, її придумані розповіді про відомих і не дуже людей Македонії, про їх думки, діяння та прагнення. Читачеві у книжці надається шанс цікаво, але у той же час і корисно, пізнати нову для себе країну, її людей, природу, цікаві місця... Книжка беззаперечно є перлинкою всій серії "Вікрий світ" і буде цікавою широкому колу читачів.

Так сталося, що книга «Македонські оповідки» Анни Багряної стала першою книгою із серії «Відкрий світ», яку я прочитала після відвідин країни, про яку йде мова. Тому читати цю книгу було дуже цікаво: я порівнювала спогади Анни про Македонію зі своїми власними. Звісно, її та мої спогади дуже відрізнялися, адже Анна прожила у країні декілька років і багато спілкувалася з місцевою елітою (письменниками, поетами), а моя подорож до Македонії була значно коротшою. Проте, коли Анна описує у книзі визначні місця Македонії, мені не треба гуглити їх або уявляти, достатньо пригадати свої поїздки та порівняти свої враження з враженнями авторки. Оскільки візит у Македонію залишив теплі, приємні спогади, читати про цю країну мені було дуже приємно. Я ніби знову подорожувала Македонією, і слова Анни викликали у мене ностальгію. Хочу зазначити, що книга буде цікава не тільки тим, хто бував у Македонії, але й тим, хто цікавиться історією і культурою Балкан або просто культурою і історією інших країн (маю на увазі не України).

Про сонячну Македонію я знала небагато. Зі школи пам'ятала географічне розташування, як виглядає національний стяг та одну з версій походження назви держави. За легендою, заснував її цар Македон - нащадок давньогрецького міфологічного бога Зевса. Анна Багряна - українка, письменниця, поетеса, перекладачка та художниця. Доля її завела у Македонію, де вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, болгарським поетом Димитром Христовим. Там і оселилася молода сім'я. Вони багато подорожують цією невеличкою країною, знайомляться з людьми, вивчають мову, побут та культуру македонців. Анна ж, в свою чергу, розповідає новим знайомим про свою Батьківщину. Враження від мандрів лягають в основу оповідань, що містяться в першій половині цієї книжки. Після народження доньки сім'я переїжджає до Болгаріїї. Вже там письменниця створює другу частину ,,Македонських оповідок", де уже немає фікції і зустрічаються відомі уродженки Македонії - Ванга та Матір Тереза. Книга мені дуже сподобалася:натхненна, тепла, пізнавальна. Написана легко і цікаво. Раджу всім для першого знайомства з Македонією та її мешканцями!