Я очікував від цієї книги доброї фентезі казки. Але, на жаль, я отримав сумнівну мораль; персонажів без характеру, які ніяк не розвиваються впродовж подорожі; та паперові локації, які ніяк не впливають на світ. Головні герої - добрі чарівники, грабують, приховують, обманюють, звільняють з заточення масових вбивць, та самі ВБИВАЮТЬ своїх же союзників — і це ВЗАГАЛІ ніяк на них не впливає. Вони про це не думають, не мають сумнівів, вони це не обговорюють. І це не тому що книга намагається бути реалістичною, просто так ці герої "доброї казки" прописані. Вони картонні. І як були картонні на початку подорожі, такими вони і залишаються до кінця книги. І сам світ відчувається фальшивим: істоти, локації, легенди — все це виникає нізвідки і пропадає в нікуди в кінці розділу. Магія то працює то не працює; чудовиська то можуть щось робити, то не можуть; герої то переживають за своїх побратимів, то їм начхати на них. Все залежить виключно від сцени та примхи автора. Це забирає найменшу віру в світ розповіді. Також, сама книга не дуже розуміє свою авдиторію: то вона описує битви з криваво-кишковими подробицями та еротичним звабленням (для авдиторії старших підлітків мінімум); то там мама-їжачок ховає своїх їжачків від зла, а діти (головні герої казки) сміються тупо з обличчя одного з другорядних персонажів (щось для дитячої аудиторії). І в мене ще пару параграфів претензій (про героїв, послідовність їх дій, картонне зло, дивні відступи та експозиції, банальні помилки і т.д.), але я їх вже пропущу. В результаті для мене ця книга вийшла не доброю фентезі казкою, а просто фентезі казкою з погано прописаними персонажами, сумнівною добротою, поганим сюжетом, та світом, у який я не вірю.