Особисто я купую різноманітні антології українських поетів. В цьому є певні переваги. По-перше, з антології можна зрозуміти - хто з представлених у ній поетів (особливо, коли мова йде про молоде покоління) цікавий, чи нецікавий особисто для тебе. А тоді вже знати, чи варто тобі купувати їхні книжки, чи ходити на їхні читання, чи ні. По-друге, антологія - це завжди колективний портрет, через неї можна побачити динаміку літпроцесу у досить широкому спектрі. Хто в курсі, той щасливий і знає, а хто не знає, то я ще раз можу підкреслити, що: українська поезія настільки актуальна та якісна (чого не скажеш про прозу), настільки розмаїта та наповнена змістами, що має силу навертати до поезії навіть "невіруючих". Третя перевага різних антологій - це відмінність акцентів, які з'являються в таких "колективних портретах" завдяки кожній\кожному з упорядників. Важко піддається усвідомленню, що даній антології вже 10 років. Прогортаючи сторінки, бачу, що дехто з представлених в ній молодих поетів вже віддалився від справи, а дехто впевнено перейшов на новий рівень майстерності, як наприклад - Остап Сливинський, Анна Малігон, Б.О. Горобчук та інші.