У третьому томі серії ворожнеча між Мереком, нашим юним лицарем-драконом, та Персі Крамблом, розбещеним синком аристократа, виходить на новий рівень. Спершу наш Мерек вирішує трохи собі покепкувати з Персі, використовуючи своє вміння перевтілюватися: він перекидається на дракона тоді, коли його може бачити лише Персі, а коли той кличе підмогу, обертається на сумирне ягнятко. І хоча сам Персі не знає, що став жертвою жартів саме Мерека, йому треба десь спустити пару і вилити на когось усю свою злість, тож логічною жертвою його підступів стає Мерек, з яким вони ворогують з найпершого дня у Школі драконів. На жаль, у їхні тарапати потрапляє безневинна літня жінка, яка й так є жертвою упереджень просто тому, що краще, ніж інші, вміє доглядати за своїм городом. Відомо ж, що у Середньовіччі жінок, які знали більше про щось чи вміли робити щось, любили одразу клеймити відьмами. Благородна натура не дозволяє Мереку просто спихнути провину на невинну людину, тож він знову по вуха у проблемах. На щастя, у Школі лицарів він має не лише заклятого ворога, але й вірного друга, кмітлива голова якого не раз стає їм обом у пригоді.