Збірка оповідань «Лепрекони» мені сподобалась. Напевно, тому, що уся вона – про цілком звичні і типові підліткові проблеми, із якими стикається школяр у перехідному віці. Тут ви прочитаєте про школу, класних і не дуже вчителів. Одні із них розуміють дітей та намагаються їм допомогти, а інші – цілком байдужі або прагматичні. Дружба, стосунки, сім’я – усі ці аспекти життя підлітків дуже важливі. Але ідеально буває дуже рідко, тому підлітки дуже вразливі і потребують пояснення, поради, як їм діяти у тій чи іншій ситуації. А тим паче, якщо ситуації не стандартні. Наприклад, до тебе хтось чіпляється у транспорті, ти нікому не довіряєш. Або ти не знаєш як допомогти іншій людині. Ця книга про різний спектр емоцій підлітка: від радості, щастя, до хвилювань чи суму. Але це нормально, відчувати різні емоції. Дозволяти собі бути різним. Справлятися із різними ситуаціями і інколи просити про допомогу. Звичайно тих, кому довіряєш. І знаєте, що я скажу: хоч буває складно, але бути підлітком – це класно. Весело. Багато приємних речей саме у цьому віці бувають вперше: перші закоханості, перші несміливі зізнання та поцілунки…. Хочеться побільше в українській літературі книг про і для підлітків