Пригадайте американські фільми про Першу світову війну. Вона — молода, красива, чиста дівчина. Він — її красень, у якого вона, звісно ж, закохується. Вони тільки-но знаходять одне одного, а вже за кілька днів він їде на фронт… Уявили? От «Лагідна війна» Джулі Беррі саме про таке кохання. Кохання крізь війну — з очікуванням, розлукою, випробуваннями, пораненнями, смертями і надією на перемогу. Крім того, у книзі підіймається питання расизму і паралельно "темношкірого" джазу і "забороненої" музики. Але є у цього роману одна особлива родзинка: всю цю історію нам розповідають олімпійські боги. І от це мені дуже сподобалося!Афродіта, Арес, Аполлон, Гемес — кожен бачить людську історію через власну природу: кохання, війну, музику, смерть. Дуже цікава задумка — спостерігати за долями звичайних людей через призму богів, які начебто стоять над усім цим, але водночас самі виявляються причетними до того, що відбувається. Книга читається надзвичайно легко. Я прочитала її за півтора дня. А оформлення від РМ, як завжди, — окреме задоволення. Попри те, що це роман про війну, мене він не тригерив. Я боялася цього, особливо після останніх прочитаних мною книг, але тут немає тієї концентрації жаху війни, яка сьогодні може надто боляче зачепити. Для мене це передусім романтична історія, а війна — обставина, яка випробовує почуття героїв. І все ж один бал я зняла. У кількох моментах мені дуже не вистачило драматизму. Були сцени, де авторка вже підвела мене до емоційної межі — і я чекала, що зараз вона «дожме», що буде той самий удар у серце… Але ні. Наче зупинилася за крок до нього. А мені хотілося відчути сильніше. Тому для мене це не книга, після якої кілька днів збираєш себе докупи. Але це дуже приємний, красивий і незвичайний роман про кохання під час війни. Раджу, якщо вам зараз хочеться романтики з випробуваннями, історичного тла, трохи болю, але без емоційного спустошення.

Цікава історія справжньої любові та війни. Достатньо спокійний роман та легко читається. Рекомендую :)

Це історія про війну, про кохання, про втрати, про те, заради чого треба жити далі. Про те, що люди - лише маріонетки в руках впливових і божевільних можновладців, які через свої амбіції та бажання захопити світ, можуть пожертвувати молодими, сповненими сил людьми, які мали б створювати новий світ і нести в нього добро і мир, а тепер помирають на фронті, або отримують фізичні та психологічні травми, які не дозволяють їм надалі вести якісне життя. Історію розповідають боги з Олімпу про простих людей, яким вони заздрять в одному – не зважаючи ні на що, людина може кохати і може перенести все, лише щоб бути поряд з рідними та коханими. Одного дня Афродита та Арес постали перед «судом» Гефеста через подружню зраду. Адже Афродита, як дружина Гефеста, мала б бути йому вірна. Але богиня, яка насилає на простих смертних таке прекрасне почуття, як кохання, сама мріє його відчути на собі. Тому і користується кожною можливістю, щоб задовольнити цю свою потребу. І в своїй спробі виправдатися, Афродита розпочинає розповідати непросту історію кохання, призвавши своїми свідками Аполлона – бога мистецтв, а також Гадеса – бога підземного царства. Гейзел і Джеймс зустрілися на сільських танцях, лише щоб згодом їх розлучила Перша Світова війна. Коллет втратила усіх рідних через ворожий наступ німців на її домівку. Обрі – темношкірий американець, який на своїй шкурі відчув, як це бути не таким як усі. Як це потерпати не від ворога, а від тих, хто бореться з ними на одному боці барикад разом з тобою. Четверо молодих людей звела війна, завдала їм непоправних ударів, і залишала розбиратися з травмами самотужки.