По-перше, що хочу сказати це те, що мені дуже сподобалось, тепер ця книга точно входить в список улюблених всіх часів. По-друге — мені дуже сподобалось як розкрили емоційний стан Чарлі (головного героя), я буквально відчувала все те, що відучвав він. По-третє — стосунки Чарлі та професора, який зробив його розумним розкриті максимально правдоподібно і огидно в багатьох моментах. (але мені сподобалось і все було досить логічно) По-четверте — стосунки Чарлі з батьками видаються також справжніми, взагалі таке враження, ніби Кіз (автор) дійсно знав якусь сім'ю з дитиною, що має затримки в розвитку. По-п'яте — лінія кохання, мені взагалі подобається маленька кількість тропів та їхніх описань, але це просто скарб. історія трагічного кохання, з логічним поясненням чому воно саме таке. Загалом, можу сказати, що, на мою думку, цю книгу повинні прочитати всі, хоча б для того, щоб трошечки зрозуміти людей з різними розладами, тоді світ став би на дрібку добрішим.

Книга написана у форматі щоденникових записів головного героя, тридцятидворічного Чарлі Гордона, який, розумово відсталий, відчайдушно мріє стати розумним і бути «як усі». Але яку ціну він заплатить? ⠀ Після успішно проведеної операції з покращення функцій мозку на лабораторній миші на ім'я Елджернон, Гордону випадає шанс взяти участь у такому ж експерименті. І результат не забарився, ось тільки замість бажаного прийняття в суспільстві — побічний ефект у вигляді спогадів про жорстокі знущання з боку батьків, сестри, колег, «друзів». ⠀ Чому роман названо саме «Квіти для Елджернона», так я й не зрозуміла. Елджернон не був ключовим персонажем і момент із букетиком ромашок на могилі мишеня теж не кульмінація сюжету. ⠀ Перед читачем ясно постає питання етичності втручання в природу людини, ставлення до людей з порушеними функціями головного мозку, зв'язку почуттів та розуму, інтелектуального розвитку та емоційного дорослішання.

Если вы ищете книгу, которая разобьет ваше сердце, то она перед вами. " Раньше меня презирали за невежество и тупость, теперь ненавидят за ум и знания. Господи, да чего же им нужно от меня?" - эта фраза для меня обозначает суть всей книги. Главный герой по имени Чарли Гордон - умственно отсталый мужчина, у которого, в общем-то, достаточно неплохая жизнь. Любимая работа, друзья, учеба - что еще нужно? Ума, не хватает ума. Он очень хочет быть таким же умным, как и все его окружение, поэтому соглашается на научный эксперимент, который обещает исправить "ошибку природы". Даже зная все риски, он все равно решается, ведь что не сделаешь ради абсолютного счастья. Книга как раз и дает понять, что ум в жизни - это еще не все. Гораздо важнее личные качества: доброта, честность, умение дружить и любить. Конечно же, рекомендую!!!