Арсен - такий же парубок моторний, як і Еней з однойменного твору Івана Котляревського. Навіть зламана рука не заважає йому потрапляти у карколомні пригоди, у яких його супроводжують турботливий смартфон Опанас та пес-відеоблогер Шубовсть. Герої вирушають на пошуки старовинного фоліанту "Енеїди", який випадково загубила мама Арсена. Але цей шлях сповнений такими крутими сюжетними поворотами, що мимоволі перегортаєш сторінки все швидше і швидше. І лише наприкінці усвідомлюєш, що однозначно хочеш ще! Написано з гумором, драйвом та душею, і це відчувається у кожному рядочку. Персонажі тут унікальні та непересічні, кожен як на підбір. З шикарною лексикою (як-от завучка, що розмовляє фразеологізмами та приказками), або прикольними татуюваннями (той вовк так і досі шкірить ікла у мене перед очима). Як на мене, ця повість ідеально підходить для екранізації, бо з цього вийшов би крутезний мультик, що був би обов'язковим до сімейного перегляду перед святами. А поки - це обов'язкова книжка! Тож якщо ви ще не знайомі з Арсеном, Шубовстем та Опанасом - мерщій це виправляйте! Впевнена, що ви ні на крапельку не пошкодуєте!

Головний герой, школяр Арсен, живе звичайним життям разом з мамою і котом. І хоча хлопчик майже завжди слухається маму (так простіше, аби зайвий раз уникнути "розмов і виховання"), та пригоди наче самі трапляються на його шляху. От і зараз, Арсен, сидячі на дереві і думаючи, як звідти спуститися, мимоволі потрапляє в справжнісінький детектив. Губиться раритетний примірник знаменитої "Енеїди" Котляревського, який будь-що треба повернути в мамину бібліотеку. Разом з вірними друзями - однокласниками та випадковим знайомцем, псом на ім'я Шубовсть, хлопець кидається на пошуки книги... Нам з хлопцями дуже сподобалася ця історія: динамічна, цікава і життєва. І хоча ілюстрацій не багато - сама розповідь так захоплює, що відірватися - неможливо. Особливо хочу відмітити живу мову розповіді: діти в книзі розмовляють, захоплюються і думають не книжково-шаблонно, а сучасно, з всіма цими Майнкрафтами і Тік-Токами. Прочитаному - віриш. Навіть песик Шубовсть - не просто якийсь звичайний бассет, а справжнісінький ютуб-блогер)) Рекомендую!