E-Book The cult of ancestors. Non-touristic customs of Ukraine

Real title: Культ предків. Нетуристичні звичаї України
Product code: 853328

E-Book The cult of ancestors. Non-touristic customs of Ukraine

Real title: Культ предків. Нетуристичні звичаї України
Product code: 853328
Format
The product is included in the following promotions:
Book language
Publisher
Year of publication
About book

This is an automatically translated description

Відома журналістка, авторка телевізійних проектів: документального циклу «Відкрита зона» (соціальні, історичні, культурологічні явища та персони), «Майстер-клас» (народні ремесла та майстри), «ПроОбраз» (видатні діячі культури), Наталка Фіцич цілий рік подорожувала Україною, фіксуючи за допомогою фото- і відеокамери старовинні обряди і традиції різних регіонів нашої країни. Ця книжка - результат роботи багатьох людей, яким не байдужа спадщина наших предків.

Details
Publisher
Published
2017
Where to read the book?
Read and listen to books in the mobile app
or download
epub
Compatible with iBooks (iPhone, iPad, iMac)
fb2
Suitable for e-books and other devices
mobi
Compatible with Amazon Kindle e-readers
pdf
Opens in Adobe Reader or in the browser
Payment options
Online card payment (5% cashback)
Оплата карткою "ДІЯ єКнига (виплата на 18-ліття) - 998,40 грн"
Comments
0
0
Viktoria Gnypa
24 July 2018 y.
Отзыв
Є в мене пунктик - я збираю книжки про українські традиції, звичаї та вірування. Тож як я могла пройти мимо книжки з такою назвою? За своєю суттю “Культ предків” - це дорожні замітки. Відомий український етнограф Олексій Доля та журналістка Наталка Фіцик за рік об'їздили ледь не всю Україну, від Заходу до Сходу, у пошуках незвичайних майже втрачених звичаїв. І справді деякі звичаї збереглись лише локально в окремих селах та містечках. Книжка дуже тепла, бо в кожному звичаї збережена частинка душі нашого народу, частинка пам'яті поколінь, як зараз модно казати ”генетичного коду нації”. Вона проймає і зворушує, бо навіть через сторінки ти відчуваєш якусь духовну спорідненість з цими всіма незнайомим тобі людьми. Книжка дуже сумна і щемлива, бо ти розумієш, що всі ці звичаї поступово відходять в небуття, забуваються, затираються буденністю, підміняються чужими і новомодними. Хто зараз знає про Проводи русалок, про квітчання хрестів на Маковея та Спаса, про водіння Хуста? Київщина «Чому переселенці багато речей знають і пам’ятають? — запитує Доля і сам відповідає: — Бо їм було важливо зберегти своє». Тут залишився дуже архаїчний весільний обряд одруження свічок молодого і молодої. Тут досі влаштовують Проводи русалок і, здається, навіть вірять у них. Кожного року на Провідну неділю їздять на рідні могили у Чорнобильську зону. І свідомо зберігають свої звичаї і поліську мову. Луганщина На Вознесіння був звичай проводити останній після Великодня поминальний обід. Ми поминаємо тих, хто загинув за цю землю протягом ста років — від гайдамаків до бійців АТО. А тоді рушаємо на перехрестя доріг до самотньої Гайдамацької могили. Хрест, прострелений двічі. Під ним — гіркий полин. Ніна Дмитрівна називає його Євшан-зіллям і ворушить, щоб видобути запах, який, за легендою, будить спогади про втрачену батьківщину. Полтавщина На Трійцю казали, що хату заклечують, бо душі померлих приходять і у зелені ховаються. Зараз так не кажуть, просто так роблять».
Do you have any questions? 0-800-335-425
Contact us
75 UAH