От издателя:

Економічна наука і практика господарювання перебувають у складній діалектичній єдності, що є джерелом їх взаємозбагачення. Проблеми реальної економіки розширюють горизонти теоретичного пошуку, стимулюють появу шкіл, течій, галузей економічної науки. Економічне буття потребує нових знань, без яких воно неспроможне вийти на нові орбіти свого розвитку, а економічні кризи часто є найпотужнішим джерелом прогресу науки як фактора економічного зростання.

Неодноразові заяви про занепад сучасної економічної теорії не витримують випробування практикою. Промовисто спростовують їх новаторські ідеї і наукові досягнення, які стають цінним цивілізаційним надбанням. Багато з них отримують найвищу оцінку в світі — Нобелівську премію. Використання їх в економічному бутті не раз виводило людство із криз, живило його прогрес.

Про це полемічно розмірковує автор наукової монографії, яка зацікавить учених-економістів, збагатить непересічною інформацією студентів і всіх небайдужих до ролі економічної теорії у глобалізованому світі.