Ця книга цікава тим, що дає досить об’єктивне уявлення про життя сучасних старшокласників. Як на мене, повість слід було б назвати не «Крейзі», а «Помста ботана». Бо головний герой є типовим зашореним «ботаном», що живе у світі своїх гаджетів. Він спілкується головно у соцмережах за допомогою смайликів, сердечок та вподобайок і має вкрай обмежені уявлення про живе спілкування з дівчатами. Так, є Віка «Сонечко», але її він сприймає лише як подругу дитинства. Варто зауважити, що вводячи персонаж Віки, автор використовує досить заяложений прийом: щастя ж ось – під носом, а хлопак натомість прагне симпатії самозакоханої малолітки Наталки. Здавалося б, вона відповідає йому взаємністю. Та коли одного разу троє старших хуліганів б’ють і принижують Артема на очах коханої, а дівчина просто зникає й не відповідає на його дзвінки, головний герой і тоді демонструє повне нерозуміння причинно-наслідкових зв’язків, бо легковажна дівчина і далі полонить його думки. Що ж залишається юному хакеру? Відновити самоповагу й душевний спокій доступними йому засобами – зламуючи акаунти своїх кривдників у соцмережах і створюючи їм неабиякі проблеми.

Перше моє враження — захоплення від винятково влучного художнього оформлення обкладинки! Відразу хочеться взяти в руки і роздивитися уважно всі деталі: стильно, лаконічно, цілком відповідає змісту! Як на мене, книга розрахована на підліткову читацьку аудиторію, проте дорослим теж буде цікаво помандрувати сторінками твору. Автор майстерно занурює нас у сучасний світ підлітків з їх радощами, проблемами, першим коханням, взаємовідносинами з батьками, друзями, ґаджетами. Оповідь абсолютно не напружує і не викликає спротиву (на зразок: “Та ну, я ж дорослий!”), навпаки — зацікавлює з перших рядків. Тим, хто вже обізнаний із творчістю сучасного письменника Сергія Гридіна, буде приємно познайомитися і з цією новинкою.