Доволі рідко трапляється, що друга частина циклу нічим не поступається першій, а може навіть і трошечки краща. Тож, якщо Беннет не підкачає з третьою, то це буде одна з моїх улюблених трилогій. Тож цього разу Ана і Дін вирушають у своєрідне задуп'я Ханумської імперії - Яровділ, на території, які номінально навіть не є її частиною, але саме тут видобувають найціннішу субстанцію в Імперії - кров левіафанів. І саме саме в Яровдолі вбивають імперського скарбника, що є доволі тяжким злочином. Вбивають дуже дивно, бо він просто зникає з своїх кімнат, залишивши калюжу крові, а потім пошматоване тіло знаходять за багато миль. В цій книзі Беннет створює антагоніста, який не поступається Ані ні за розумом, ні за винахідливістю. Тож за їх інтелектуальним двобоєм цікаво спостерігати. Ну і ще Дін, який відчайдушно намагається лавіювати між цими титанами думки. Тобто схожість з аркою Шерлока і Ватсона таки зберігається. З нетерпінням чекатиму наступну книгу, і хоча пишуть, що це трилогія, але потенціалу у неї на довгу хорошу серію.