Герой роману — Джордж Бовлінг, страховий агент середнього віку і зовнішності, — втратив задоволення від життя. Дружина і діти його дратують, у кар’єрі досягнута межа, а в душі — тривожне передчуття майбутньої війни.

Роман написаний від першої особи. Розповідь героя повна сарказму та самоіронії. Бовлінг почувається обманутим, мрії юності перетворилися на остогидлу рутину. Характер його розповіді змінюється, коли Бовлінг згадує своє дитинство у провінційному містечку як щасливу пору, коли він ще мав майбутнє, попри те, що добре пам’ятає розорення свого батька напередодні Першої світової війни. Ностальгія і бажання втекти від привида війни приводять його в місто свого дитинства. Але ідилічні картинки з пам’яті не мають нічого спільного з реальністю: містечко виросло в промислове місто з новими кварталами будинків і новими мешканцями. Ставок з гігантськими рибинами, на якому він мріяв порибалити, перетворений на басейн, а на новому заводі виробляють снаряди для війни, що наближається.