Сьогодні так важливо берегти все, що є рідне, дороге нашому серцю. Такі реалії нашого часу, та головна ідея книги. Це історія про сьогодні, але так хочеться, щоб це була історія не про наше завтра. Маленька світла книжечка Олександра Михеда, письменника-захисника, який втратив власний дім на початку повномасштабного вторгнення, розповість вам казку про одну родину з Бородянки, до якої, як і до мільйонів українів, прийшла війна. А ще про те, як розпочати жити наново, не втративши віри. * Котик, Півник і Шафка наче й казкові, але водночас дуже справжні.. Це зовсім не казка, історія життя людей. ♡маленька читачка з великим серцем♡

"Котик, півник та шафка" - це казка, яку складно так найменувати. Бо оповідь тут аж ніяк не для дитячих вух. Не дивлячись на присутні нібито образи казкових героїв (котик, півник та шафка) - це доросла та трагічна історія. Саме з цією книгою відбулося моє перше знайомство з творчістю Олександра Михеда. Не дивлячись на те, що стиль або ж краще сказати формат книги не близький до мене, усе ж оповідь видалася як ніколи знайома та сумно говорити, що де в чому "рідна". З того, що відразу зачепило - це інтерпретація Олександра Павловича, що в такій манері вирішив продемонструвати життя українських сімей під час російського повномасштабного вторгнення. Думаю, що кожен, читаючи ці доленосні рядки, зміг віднайти клаптик своєї історії. Усі образи є ключовими, вони неподільні та можуть існувати тільки разом. Неперевершено подана емоційність, психологія поведінки, описи жахливих воєнних подій, які не залишать вас байдужими (для особливо емоційних не раджу, бо занадто вже заходить ця розповідь до серця) Думаю, що кожен зрозуміє цей твір по-своєму, кожен зрозуміє ці історії по-різному, але саме в цьому і є сенс. Бо це означає тільки одне - ця книга створена для кожного #тижденьчитання2024 #світлоісторій #дитячалітература