Першу частину ми з сином читали разом, проковтнули за один день і були в шаленому захваті від книги. Другу чекали неймовірно, і вона нас ніскілечки не розчарувала. Син відібрав, читав самотужки і подужав за три вечори. А примусити його засісти за книжку - це ще той подвиг. І хоч йому лише неповних вісім років (а книга рекомендована для дітей 9- 12 років), історія читалася легко та з цікавістю. Цього разу Бен Поул та його непосидюча бородата подруга Король Куу рятують музей від пограбування. Під загрозою було нещодавно віднайдене золото мумії, що по праву мало б належати племені синьоногих. І якби Бен та Куу вчасно не зреагували, то грабіжникам пощастило б вислизнути від рук правосуддя. Але ж якщо за справу береться Куу з її неймовірними винаходами, типу чоботів-високоходів, кригомерза, гриба-світловика чи слимакового клею, то у злодіїв немає жодного шансу порятуватися. Особливою родзинкою творів Стовера є його ілюстрації, схематичні зображення та замальовки. Читати та розглядати їх теж неабияке задоволення. Та що там, вся книга переповнена тими малюнками, що й робить читання таким легким та цікавим.

Друга частина пригод Короля КУУ і Бена Поула почалася для нас із таємничо-темно-сяючо-зловісно-інтригуючо-тавсеоднояскравої обкладинки! Череп, золото, страхаюча назва...та бачиш поруч Короля КУУ, милого вомбата і розумієш, що сміятися будеш більше, ніж боятися))) І так воно і сталося) Бен знову вляпався у шалені пригоди, і, звісно, неперевершена Король КУУ допомогла другу розкрити всі секрети і попередити злочин способом, найбільш їй притаманним - створенням і втіленням геніального плану! Спойлерити не буду) Насолоду від читання таких класних, легких і захопливих книг я ніколи не хочу відбирати у зацікавлених читачів. Тож, прочитаєте і самі перевтілитеся у юних детективів, щоб разом із головними героями книги розкрити і знешкодити задуми Опівнічної ватаги. Навіть мені було захопливо читати книгу. Звісно, я доросла)), і здогадатися про певні деталі не важко ;) Але навіть розуміючи ці здогади, ти летиш лише вперед і вперед сюжетом і неймовірно захопливо ковтаєш книгу за один підхід (нас перервала ніч, тому читали аж 2 вечори))). Сюжет знову класно закручено, події вирують, КУУ неперевершена, Бен теж сміливий і хоробрий)) А ще у другій частині з'являється один автентичний, харизматичний герой, який не зовсім спеціально, але дуже органічно допомагає остаточно здобути перемогу нашим друзям) І головне, читаєш про грабіжників, грабунок, неприємності, ба давнє сирашне прокляття (!), а смієшся іноді просто до сліз))) Обговорюючи головних героїв і сюжет, ми із Марійкою (10р. 5міс.) дійшли висновку, що КУУ ми захоплюємося як бородатою, зухвалою, винахідливою, геніальною Королем КУУ, але все ж вона нам дуууууже подобається і у платтячку) Мммм))) Щодо рекомендованого віку книги. Все так, молодша школа проковтне залюбки. Але і середнім класам я би не забороняла посміятися))) Адже, крім того, що книга захоплива і весела (що вже добре, бо діти-нечитайлики ТАКІ книги читатимуть!), вона ще й розвиває навички критичного мислення, дедукції, креативності. Вважаю, що обидві частини Короля КУУ ідеально підійдуть дітям для першого самостійного читання, адже вони читаються легко, неймовірно захопливі і цікавезні, тримають увагу, занурюють у світ пригод, вчать правильним речам без нудного навчання, тексту на сторінках небагато, малюнків (до речі, в класному стилі) якраз багато)), часто ілюстрації виглядають як комікси, а діти це люблять! Єдиний момент, що деякі малюнки коміксів містять прописний шрифт, який, дитині, що робить перші самостійні кроки в читанні, допоможе прочитати мама чи тато, але повірте, батькам це буде лише радістю, їх ще треба буде відірвати від цих книг)) Крім того, мова книги якісна і грамотна, про це потурбувалися перекладач Олександр Бєліков і літредактори видавництва. Тут розкажу ще про один момент із віком читачів) Нашому Андрійку (за місяць 4 роки) наразі дуже подобається "тема поліції і бандитів". Він каже на злодіїв і т.ін. "бадіти", "патіти")) Звісно, правильно вимовити він їх теж може. Але так смішніше)) Тож чотирьох річка слухав з нами всю! книгу про "патітів" і сміявся там, де сміялися ми)) Перепитував, правда, зупиняв часто читання, дещо затримував, але це не страшно, ми могли зачекати)) І, зізнаюся, саме місце про прокляття йому не читала, Маруся і я самі тихенько прочитали, ну, нічого такого, не сильно і страшно, але, як на мене, ну, 4х річка зачекає з цим поки. Дякуємо нашому найулюбленішому видавництву Nasha Idea ("Наша ідея") за цікаву другу частину неймовірних пригод Короля КУУ і Бена Поула, дякуємо, що видаєте ТАКІ кльові книги! Автору - Адаму Стоверу - щирі і довго лунаючі наші аплодисменти і теж велика подяка від нашої родини! Окремо додам, що коли твоя дитина стрибає від щастя, розкривши посилку з книгою, обіймає її і вітається з КУУ (чи з Крутою Адель), то це варте мільйонів щирих подяк від схвильовано щасливої мами))) Не зупиняйтеся, будь ласка) Тож, вперед, до пригод!!!