... Коли ти можеш все, коли тебе бояться бандити, а жінки так і норовлять опинитися поруч в ліжку, коли лише одним поглядом можеш знищити, коли твій наставник гине і ти стаєш негласним Королем міста... чи зможеш врятувати свою сім'ю?... чи зможеш відвернути невідворотнє?... чи можеш домовитися з совістю?... чи зможеш не піддатися владі, аби зберегти найдорожче?... Історія про Якуба Шапіро, єврейського боксера, який жив у період між двома війнами в Польщі. У нього ідеальна сім'я, любляча дружина, діти... Та водночас він живе й вуличним життям, не цурається зради, але все це потрібно для його професії. Історія заворожує, показує світ, у якому жили тогочасні люди, суспільство, яке на межі вибуху війни намагається хоч трішки ладнати, жити. 1937 рік - час, коли починають пропагувати антисемітські думки. В той же період брат Якуба намагається переконати його вирушати в Палестинці, де таких євреїв прихистять, де вони теж будуть потрібні. Та чи наважиться Якуба кинути все заради порятунку? Секс, наркотики, насильство - роман просочений негативом, жорстокими буднями злочинців, вишибайл. Роман ведеться від імені Мойше Ібнара, колишнього вихованця Якуба. Та справжнє обличчя оповідача відкривається лише наприкінці роману. Як і справжня розв'язка. Любителям гостросюжетних романів варто взяти до рук цю книгу і сповна насолодитися неймовірною історією єврейського боксера

Сучасний гостросюжетний, напружений, місцями брутальний і жорстокий роман про передвоєнну Варшаву. Книжка явно не для цнотливих, і не тому, що з матюками. Дуже довго не зрозуміло – хто ж це згадує, хто описує через 50 років події, що відбувалися в Польщі 1937 року. А події досить цікаві. Головний герой – відомий у Варшаві спортсмен-боксер Якуб Шапіро, який, разом з тим, є не менш відомим кримінальним авторитетом, який безжально карає і вбиває тих, хто не підкоряється кримінальним законам і порядкам. Тут і наркотики, й борделі, і збочення, і насилля, і розпуста високопоставлених чиновників. Корупція, «кришування», рекет, розбірки щодо сфер впливу між криміналітетом. А поряд – кохання, пристрасті, зради. І все б нічого, але сюди домішана ще й політика, протистояння між різними політичними течіями й організаціями. Кримінальні розборки тісно переплетені з розборками комуністів, фашистів, єврейських організацій. І над всім цим, під впливом сусідньої Німеччини, де вже на повний зріст проявив себе Гітлер і нацизм, починають проростати сходи вирішення «єврейського питання» і в Польщі. Але ще ніхто не здогадується, що через 2-3 роки гітлерівський каток пройдеться по всіх без розбору… Шанувальникам гостросюжетних романів варто звернути увагу на «Короля».

Після "Морфію" Щепана Твардоха, який сподобався мені своєю брутальністю, незвичним стилем викладу думок, правдивістю, філософуванням на тему власної ідентичності, я одразу вирішив придбати ще одну новинку від автора, від видавництва "Фабула". Звичайно в повній мірі цей роман новинкою не назвеш,адже він вийшов друком ще у 2016 році і, по суті, є першою частиною дилогії про бандитську Варшаву (дуже сподіваюся і надіюся,що друга частина - "Королівство" - незабаром буде перекладена українською))). Якщо в "Морфію" Твардох підняв важливу тему власної ідентичності на фоні окупованої Варшави кінця 30-х років, то його "Король" взагалі не схожий на вищезазначений роман, адже він являє собою суміш історичного роману і бандитської історії, в романі автор намішав дуже багато всього: вирішення кримінальних стосунків між різними бандитськими угрупованнями,взаємовідносини польського та єврейського етносів на фоні міжвоєнної Варшави, є також невеличка політична сюжетна лінія на кшталт протистояння соціалістів і польських націоналістів або спроби державного перевороту ультраправими силами на чолі з військовими. Щепан Твардох залишився вірним своїй незвичній традиції написання, на одній сторінці в нього вміщується і минуле,і майбутнє, і спогади, і реальні події і часом просто заплутуєшся у цих хитросплетіннях. Ближче до кінцівки роману взагалі був шокований сюжетним поворотом, але тим роман і чіпляє, що після прочитання залишається яскравий післясмак. У романі багато брутальних, кривавих сцен, еротичних фантазій у стилі Захер-Мазоха, рівень агресії у деяких сценах просто захмарний і хочеться спитати автора: "А навіщо писати так грубо та вульгарно, криваво і огидно?". Але... Єдине, що взагалі для мене було незрозуміло - так це образ кашалота Літані, для чого автор його взагалі використав і що хотів цим показати, я так і не зрозумів. Скоріш за все, це якийсь символічний образ Часу або Змін, які, як той кашалот, повільно,але невблаганно наближаються. Якщо Вам сподобався "Морфій", то і цей роман, скоріш за все, сподобається, якщо ж ні- то і не варто починати!