📚 Мені вже якось, якщо чесно, набридло постійно писати оце «ідея книги класна, а виконання так собі». Тошнить вже від цього. Я люблю фентезі. За можливість сховатись у вигаданому світі, хоча б на кілька годин, від реальності. Але я люблю якісне фентезі. Це не про цю збірку. «корчма на перехресті світів». В самій назві схований такий потенціал для історій. Але, мабуть, від виконавців (не можу назвати їх авторами) він надійно сховався… Я розумію, що кожен пише про те, що болить кожному з нас. Про війну. Але ж блін, це можна було обіграти значно краще. Я не хочу читати фентезійну історію і бачити в її рядках політичні погляди автора. Мені для цього і соціальних мереж вистачає. А вони, на відміну від цієї книги, безкоштовні.

Збірка дуже сподобалась. Було одне оповідання, якезовсім не зайшло, але більшість захоплювали. Залишилось відчуття,ніби деякі історії не докінця розказані, хотілося б більше

Якось останнім часом я читаю багато збірок оповідань від українських авторів. І ця точно виділяється на їх фоні. Перше - всі оповідання переплітаються між собою, а друге - всі вони написані різними авторами. Той, хто намагався керувати людьми, а особливо - творчими, може собі уявити як це складно, зібрати під одним дахом купу талановитих людей і примусити їх робити щось спільне. Випасання котів, як кажуть британці, як воно є. Не знаю чому, але під час прочитання мене не покидало відчуття, що щось подібне по духу я вже бачив. І так, воно нагадало мені "Гіперіон" Сіммонса. Той самий момент, коли головні герої розповідають свої історії (найкраща частина "Гіперіона", як на мене). Але тут переплетіння історій ще тісніше, іноді герої одних історій потрапляють в світ "сусідніх" історій. По жанру історій це чудова суміш міського та героїчного фентезі, наукової (і фолк-?) фантастики. Тобто прямо те, що я люблю. Відьми з кавою, що дивляться на пролітаючі повз космічні кораблі. Почнемо, напевно, з негативного. Основна претензія, як не дивно, саме до форми. Ну хочеться прочитати більше про ті світи, що описуються, про героїв, раси і таке інше. Форма оповідань добре працює з "відомими світами", а коли світи авторські і цікаві - хотілось би більше. Напевно, через це одне з оповідань мені "не зайшло", все відбувається якось хаотично, герої і сюжет стрибають від декорації до декорації по 5 разів на сторінку і в якийсь момент я просто загубився хто і на кому стояв. Відчуття, що задум на книжку всунули в коротку форму. Позитивно - все інше. Перетини з сьогоденням, "рідні" декорації знайомих міст, гумор і кохання. Герої не відчуваються пласкими і саме тому я хочу ще раз відвідати описані світи. Окремо когось виділяти - не хочеться, бо на то те і міжавторський цикл, щоб кожний знайшов автора до смаку. Але було приємно побачити знайомі імена з інших збірок. Резюме - мало, треба більше "Корчми". 9/10 (мінус бал за всі ті кліфхенгери, так не можна)