чи то через стиль авторки, чи то через переклад, я так і не зрозуміла. Текст ішов дуже повільно, а початок взагалі здався нудним. Ближче до половини книги стало трохи цікавіше, але навіть тоді час від часу хотілося пропускати деякі сцени. Якогось особливого бажання повертатися до книги теж не було — рука просто не тягнулася до неї. Найбільше мене, мабуть, дратувала любовна лінія. Враження таке, ніби вона існувала просто для того, щоб існувати й у потрібний момент зіграти свою роль у фіналі. Причому все було настільки очевидно, що я практично з самого початку розуміла, до чого це веде. При цьому сама лінія була не дуже добре прописана, а її стрімкий розвиток буквально за десять днів тільки додавав до цього питань. У результаті замість того, щоб зацікавити чи додати історії емоцій, вона радше дратувала. Головна героїня кілька разів робила одну й ту саму помилку, а потім щиро дивувалася, як же все так склалося… Ну це просто капець А фінал — це взагалі окрема історія. Якийсь дуже скомканий, нелогічний і сирий. Не знаю, чи буду чекати на продовження. Кажуть, що друга книга набагато краща, тому, можливо, колись і дам цій історії ще один шанс. Але прямо зараз я просто рада, що нарешті розпрощалася з цією книгою.