ця книга доволі легко читається, але збагнути про що саме йде мова — не одразу стає зрозуміло, адже тут все дуже фрагментарно, все поділено на 100+ глав через які втрачається істина, яка ось ось вислизує з-під рук читача. мабуть, як раз таки в цьому й фішка, адже життя "творця атомної бомби" чи будь-якої іншої зброї массового знищення буде супроводжуватись абсурдом, який спостерігається на главах цієї книжки. еліта, котра й сама веде глянсове життя, але при цьому іронічно дивакувате не може владнати й зрозуміти життєві особливості, при цьому займаючи керівні посади. всесвітня випадковість. книжка дурить і обурює, змушуючи задуматись над не ідеальністю нашого суспільства, яке може чисто по помилці довести до комічно-трагічних ситуацій. але все ж таки, особисто мені не так сильно зайшло чтиво, як ось "Бойня номер 5" від цього автора, вирішив ближче з творцем познайомитись, але цей твір чутчуть не в мене влучив, хоч зі своїми крутими ідеями, котрі можуть комусь припасти до душі. науково-фантастичне дійство, але готуйтесь до невідомих вигаданих ідеологій (що є сильною частиною твору, якщо поглибитись), а також порції придуманих слів, котрі так одразу й не зрозумієш по контексту, що означають, крім цього легко розгубитись в самому оповіданні, адже все поділено по главам, що трохи мене трохи попустило. в будь-якому випадку, кожному вирішувати самостійно наскількі цей витвір припадає саме для тебе.

Роман вибудуваний як іронічне дослідження світу, де наука, віра і людська наївність сплітаються у небезпечну суміш. Події розгортаються фрагментарно - короткі епізоди, псевдодокументи й відступи поступово складаються в цілісну, але тривожну картину цивілізації, що сама не розуміє наслідків власних відкриттів. Атмосфера водночас легка й моторошна - гумор, сатира і грайливий тон маскують відчуття неминучої катастрофи. Персонажі подані як носії ідей, слабкостей і абсурдних переконань, а не як класичні психологічні портрети. Для мене цей роман цікавий як гостра антивоєнна і антиутопічна притча, що через сміх говорить про страх, відповідальність і крихкість світу.

Книга яку хочеться, і я точно буду, перечитувати принаймні ще раз. Крім історії атомної бомби і льоду дев"ять, розкриваються особисті історії різних людей. Стосунки між батьками та дітьми, байдужість, релігійний фанатизм, людська дурість, бажання влади чи контроль суспільства за допомогою релігії. Це те перше, що пригадуєуться через місяць після прочитання. Тема релігії - це окреме що можна виділити, оскільки релігія, її догмати та історія становлення пророка пронизує сюжет з самого початку і до кінця, що дуже пасує до теми про створення зброї страшнішої за ядерну. Чи вартує того прогрес і наукові відкриття?