Маю цю книгу вже давно. Зізнаюся – купувала не на цьому сайті. Але хочу написати кілька слів і про автора, і про книгу, і про вірші Грицька Чубая, які живуть серед нас, а ми навіть не знаємо того. Грицько Чубай – це батько Тараса Чубая, лідера та засновника рок-гурту «Плач Єремії». Сама назва гурту походить від назви вірша Грицька Чубая «Плач Єремії», а також є однойменна пісня, яка входить до альбому «Двері, котрі насправді є» (1993). На вірші Грицька Чубая гурт «Плач Єремії» (точніше – його син Тарас) написав більшість своїх пісень. Мої улюблені – «Коли до губ твоїх...», «Таємна тиша», «Не спиняйте її», «Так спроквола надходить», «Коридор із дверима завбільшки в око...», «Марія». Є цілі альбоми гурту, написані виключно на слова Грицька Чубая. Як от альбом «Останній грім» (1992) тощо. «П’ятикнижжя» Грицька Чубая – це не лише поетична збірка. Ні. Це високохудожнє видання, з незвичайними ілюстраціями, з фотографіями рукописів віршів, знімками з сімейного альбому, раритетними і милими водночас. Цю книгу я купила, щоб вона гріла серце. Як зігрівають нас пісні на слова Грицька Чубая. Коли до губ твоїх лишається півподиху, Коли до губ твоїх лишається півкроку – Зіниці твої виткані із подиву, В очах у тебе синьо і широко. Щось шепчеш зачаровано і тихо ти, Той шепіт мою тишу синьо крає. І забуваю я, що вмію дихати, І що ходити вмію, забуваю. /Грицько Чубай/