"Кухня терору" робить дуже цікаву річ - дає висловитися свідкам/знавцям історичних подій "через кухонні двері", а потім вводить авторські рефлексії для рівноваги. І на такому контрасті книжка працює ще краще, бо пояснює (хай і не прямо), яким чином звичайні люди, котрі прекрасно знають про людожерську природу режиму, можуть обрати не помічати її і спокійно обслуговувати машину терору. І ще гірше - як ця сама машина терору примудряється потім дотягнутися до інших звичайних людей буквально через тарілку (або її відсутність). З технічного боку книжка надрукована дуже якісно, ВСЛ як завжди тримають марку; фотографії в книзі місцями виступають як додатковий емоційний маркер, а рішення ввести справжні рецепти закріплює відчуття абсурдності радянської системи. Текст читається легко - видно хорошу роботу і перекладацьку, і редакторську, - але це читання емоційно тяжке, хоч і варте того.

Книга написана просто неймовірно, читається легко, на одному диханні, історія кухарок з Чорнобилю та Кримських татар просто довела до сліз

Прекрасна книга що відображає всю гниль радянської імперії!! Варто почати читати шоб зрозуміти всю трагедію українського народу!