Купувала книгу для сина-шестилітки. Тому спробую описати його враження, оскільки мої позитивні - мабуть, тому, що дуже хочеться, щоб синочки були джентельменами. Не дивлячись на його вміння читати, бажання це робити самостійно у нього не виникло)) Слідувати порадам, за власною ініціативою, також. Сучасний учень початкової школи хоче більше вражень, більше візуального контенту, чогось більш емоційно яскравого. Йому, на жаль, не дуже цікавий зміст, як бути звичайним, ввічливим, охайним, слухняним. Більшість матеріалу, за його словами, вивчили ще в садочку. Від себе додам, що багато порад вже не актуальні. Наприклад, рідко купуємо дітям одяг на ґудзиках - зручніше на змійці. Ремонтувати одяг у 5-8 річної дитини немає потреби, оскільки вдома голкою і ниткою це зробити так, щоб можна було річ одягнути до школи, і мені самій складно. Наступною злегка безглуздою порадою для дитини вважаю "сушити мокре взуття за допомогою набивання газетами", яких в наших домівках вже років 15 немає. І мама точно не зрадіє, коли дитина почне сама прати свій брудний одяг, оскільки треба проконтролювати і температуру, і режим, і засоби. Також в книзі є розділи про етикет, але про нього треба не просто читати, а акцентувати увагу мало не на кожному кроці до повного засвоєння) Розділи про ігри, фокуси та поробки орігамі також виявилися для дитини не цікавими. Змусити вивчити правила гри - неможливо. Сусіди гратися так не хотять, бо не цікаво навіть розібратися, в чому полягає гра. Орігамі - також нецікаво, дітям складно дотримуватися інструкції, хоча з наборами Лего з 500 деталей і книжки до нього таких проблем не виникає, якщо є компанія. Наодинці дітям потрібний інтерактивний пристрій або книжка, з якою "можна поговорити", яка викликає багато емоцій