Книга однозначно варта уваги, хоча б за те, що ідеї, які в ній проголошуються, ніколи не підіймалися у моєму колі спілкування. І це справжнє відкриття для мене. Саме про це й пише автор: часто ми оцінюємо щось як неможливе лише тому, що це є протиріччям до традиційної моделі. Але автор з ентузіазмом шукає (і знаходить) історичні приклади вдалого використання приватної власності та конкуренції, а також надає свої роздуми для тих сфер, де реальних кейсів не було знайдено. Увесь маніфест пропагує основну ідея лібертаріанства - відмову від державного апарату на користь приватної власності. У тому числі, у таких неочевидних речах, як поліція, суди, освіта, комунальна власність. Так, так, уявіть собі приватну поліцію. Насправді це не так важко, як здається на перший погляд. Якщо ви щось чули про приватні охоронні агенції або страхові компанії, то ви зрозумієте, що приватна поліція мало чим відрізняється від вищезгаданих фірм. Усі деталі цього феномену ви зможете прочитати у книзі. Окремо дякую автору за розділ з описом провалу кейнсіанської політики та розділ "Війна та зовнішня політика". Останній зовсім не втратив актуальності у наш час, хоча й з деякими нюансами. Також, як у будь-якій подібній роботі, на сторінках книги ви зустрінете досить спірні твердження, наприклад, що освіта не має бути обов'язковою та безкоштовною, бо "є діти, яким краще одразу піти працювати", але у більшості випадків, під час прочитання твору, ви будете на іншій половині спектру згоден <->не згоден. І ви точно отримаєте величеньку купу тем для обговорення. Маленьке застереження: можливо стиль написання автора буде заважким для неекономістів, але ви можете сміливо пропускати незрозумілі частини - це не зіпсує загальну картину.