Це історичний роман, дія якого відбувається ​​наприкінці XVII у Станіславові (нині Івано-Франківськ, Україна, тоді Реч Посполита) і околицях, де якраз відбувається перебудова фортеці (і системи підземних тонелей) через очікуване вторгнення Османів. Нагадаю, що останньою широковідомою атакою Османської імперії на Європу є облога Відня в 1683 р., Яка закінчилася контратакою польської армії, зокрема польового коронного гетьмана Анджея Потоцького. Станіслав був заснований як фортеця і названий на честь польського гетьмана Станіслава "Ревера" Потоцького, який був батьком Анджея (який відіграє незначну, але важливу роль у цьому романі). Я не шанувальник історичних романів, але автор бере участь у чудовому українському каналі Youtube Твоя Підпільна Гуманітарка, і я вирішив спробувати його тексти. Я не був розчарований. Історія слідує за трьома головними дійовими особами, коли вони прибувають до міста. Це: (1) студент Києво-Могилянської академії Тиберій, дотепна і мирська людина, незважаючи на свої чернечі шати; (2) молодий хлопець Матвій, який вступає в гільдію мулярів як підмайстер і (3) справжній історична особа - польський шляхтич Валеріан Неканда Трепка з унікальною професією - виявляючи фальшиву шляхту за частку їхніх активів. Як уже зазначалося, я прочитав лише кілька історичних романів, переважно "класику" від Жовтного Князя до Чорної Ради. Переважно, як і старі історичні книги це романи про "королів і полководців". Цей роман, як і новіші (з 1960-х років на Заході) погляди на дослідження історії, набагато більше стосується повсякденного життя простих людей, що для мене є плюсом. Це створює чудову картину мультикультурного міста (поляки, євреї, українці, роми, вірмени), а також більш традиційного села. Більшість пересічних людей в обох цілком повні забобонів, а дворяни дивляться на плебс як на бруд тощо. Мені не сподобалось, що занадто часто нова інформація, яка рухає сюжет, просто випадково чується персонажами, які з’явилися в потрібному просторово-часовому місці, можливо, раз чи два це нормально, але отримувати більшість інформації таким чином (часто з персонажі, у яких відсутній контекст), як на мене, неприродньо. Гарний роман, я планую читати інші книжки автора