Повість Гната Хоткевича «Камінна душа» вирує емоціями як оті груні, на які із захопленням дивиться молода Маруся – новоспечена дружина сільського попа. Маруся відкрита, щира, цнотлива вступає у своє життя в новій для неї місцевості та новому статусі. Гуцульщина захоплює її своїми краєвидами, а місцеві люди огортають увагою та любов’ю. Маруся із зачаруванням подиху слухає оповідання старих гуцулів, знайомиться із побутом та традиціями, закохується у гори, але не у свого чоловіка отця Василя. Вона шукає щось, чого не вистачає її молодій душі та знаходить молодого леґіня, який захоплює її своєю зовнішністю та розмовами. Вона і не помічає, як ватажок опришків Марусяк займає все місце в її думках та серці. Маруся наважується на відчайдушних крок, відкриває для себе іншу сторону життя дезертирів, та іншу сторону свого єства. Під відкритим небом на полонинах вона стає жінкою і під іншим кутом дивиться на своє життя у попівській хаті, її серце кам’яніє. І хто знає, чи заб’ється воно знову з приходом у світ нового життя, яке тримає Маруся під серцем…