"Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького - чудовий зразок недепресивної літератури нашої Батьківщини. Кажуть, автор писав родину Кайдашів з реальних людей, які, щоправда, жили не у Семигорах, а у рідному письменникові Стеблеві. Чому ж такою цікавою і смішною залишається ця повість і донині? Певно, тому що автор тонко підмічає особливості характерів своїх героїв, влучно висміює не найкращі їх риси. Він примушує нас замислитись: а чи ми самі не схожі на Кайдашів? Так чи інакше, а це добра нагода посміятися, не позбавлена філософських роздумів. От, наприклад, Кайдаш тримав піст, щоб захиститися від смерті на воді, і що ж - втопився! І сміх, і гріх! А до чого ладна дійти Кайдашиха і зі своїми сварками? Мабуть, до того, щоб втратити око!.. І чого тим людям не живеться спокійно!.. Словом, "Кайдашева сім'я" - це дуже добра повість. Бо, як і кожен по-справжньому великий твір, поза сміхом і кумедністю приховує щось важливе.