Підказує як правильно познайомитися, щоб заручини.

Основним посилом авторки, який можна простежити через усю книжку, є – якщо хочете вийти заміж – потрібно зменшити кількість вимог до потенційного чоловіка, погодитись на менше тощо. І чим старшою є жінка, тим менше шансів зустріти гідного партнера, оскільки чоловіки-однолітки будуть віддавати перевагу молодшим жінкам, які можуть народити. В книжці описується багато різних історій її подруг, знайомих, як вони відмовляли чоловікам через незначні причини та залишались самотніми і нещасними внаслідок цього і, навпаки, історії, коли жінки погоджувались на «менше», закривали на щось очі і були щасливими в шлюбі. Нового нічого для себе не дізналась.

Вирішила прочитати цю книгу, адже неодноразово чула про те, що це книга більше про психологію стосунків, ніж інструкція для неодружених жінок. Хоча все таки книга містить поради, які мають сприяти побудові стосунків, а здебільшого нормальні стосунки у парі мали б продовжуватися укладенням шлюбу. Авторка описує вимогливість жінок, які шукають собі пару: той чоловік одягається не стильно, інший лисіє, ще інший слухає неулюблену рок групу тощо - все це причини, які нібито використовують жінки, що відмовити чоловіку. Така вимогливість, на думку авторки, призводить до того, що кількість самотніх жінок у віці 35-45 років значно збільшується, а тоді вже знайти собі пару куди складніше, ніж, будучи молодою дівчиною. Власне авторка розповідає про об'єктивні та суб'єктивні риси, які жінки оцінюють у чоловіках. І саме перші з них (зовнішній вигляд, манера спілкування, стиль і так далі) стають головними причинами того, що жінки не хочуть будувати стосунки з протилежною статтю, адже їм нібито все не підходить. Натомість, на думку авторки, все менше жінок дозволяють чоловікам показати свої суб'єктивні риси (щедрість, доброту, ввічливість і так далі), адже відмовляють ще при першому знайомстві. Однак, авторка також додає, що багато жінок, які зустрічаються з чоловіками і навіть одружені, розстаються через оці об'єктивні риси. Власне останнє твердження навіть породило в мені сумнів - чи варто продовжувати читати цю книгу? Адже об'єктивні риси, звичайно, можуть дратувати жінку, але розривають стосунки жінки з набагато глибших причин. Для авторки книги шлюб є більше союзом зрілих людей, які готові на компроміси. З цим не можна посперечатися, але дуже мало враховується почуття людей один до одного. Звичайно, дві дорослі адекватні людини можуть побудувати зв'язок і навіть жити досить таки щасливе життя, але якось все досить песимістично у книжці виглядає без кохання. Власне висновок який напрошується, що, обираючи собі партнера, потрібно бути більш лояльною і не зважати на незначні риси, які спочатку нам не подобаються. Але є у цій книзі одна ізюминка - вона побудована у розповіді, коли авторка розповідає свою історії пошуку чоловіка - це неймовірно зацікавлює, адже кортить дізнатися, що буде дальше. А тому книжка читається дуже швидко. І якщо з науково-публіцистичного чи довідкового стилю вона викликає у мене дуже багато сумнівів, то з художнього стилю - досить непогана книга на один чи два з "лінивих" вечорів.