Почала читати книжку, коли у мами діагностували рак. Не змогла читати тоді, бо плакала кожну сторінку. Дочитала через кілька місяців після того як мами не стало. Книжка чудова, настільки наскільки може бути книжка на таку тему. Яніна дуже гарно описала все через що пройшла, але дійсно той хто цього не проходив чи не був поруч - інші відчуття. Неймовірно тішуся, що авторці вдалося перемогти цю заразу. Книгу однозначно рекомендую

Це не просто чергова моя книга. Це як ковток повітря, води, поради, підтримки,...- всього чого потребує душа і тіло людини, яка бореться. Ти ніби поговорив з психологом, ніби відкрив себе, протягом розповіді бачив і відчував те ж саме, що і героїня. Читала і ніби розказувала комусь про себе. Тому, хто виснажений фізично і морально довгим процесом лікування, хто хоче почути голос і відчуття "переможця", хто хоче побачити світло в кінці тунелю, надихнутися чиєюсь історією, - слід прочитати обов'язково. Раджу почитати книгу тому, хто в тяжку хвилину поруч з хворим, адже допоможе зрозуміти багато в чому весь процес, особливо, психологічний стан, на який в нас чомусь не прийнято зважати. Раджу почитати книгу ще й лікарям, які лікують саме онкохворих. Адже це особливі пацієнти, а лікарі на жаль не завжди "все розуміють", маю на увазі зв'язок з хворим, підтримку, пораду. І дружба з лікарем, як у героїні роману, не у всіх виходить. Книга "не зайде" тому, хто не пережив цього всього жаху - не те сприйняття і розуміння болю, відчаю, страху. І слова у нас з героїнею однакові "ТЕПЕР Я НІЧОГО НЕ БОЮСЯ". Я їх собі сказала вже давно, до читання.