Дещо дивна та нерівна історія, яка затягує й заколисує своєю незвичністю. Про дитинство в канадському передмісті з його одноповерховими будиночками та відсутністю горизонту, від якого віє нудьгою та безпросвітністю. Про типові сім'ї, де люди нібито разом, а насправді чужі один одному і кожен живе у своєму світі, сповненому алкоголю та цигаркового диму. Про телевізор, як релігію, який затягує своїм блакитним світлом, і є ціннішим за реальність. Про книги, поміж сторінками яких відбувається справжнє життя. Про життя моделей, яке здається захоплюючим, коли бачиш фото у глянці, а насправді нудне та безбарвне. Про віртуальну реальність, як повернення до витоків... справжніх витоків. Про світ аватарів, куди так легко втекти від власних проблем, страхів та невпевненості, та який, здається, дарує тобі вічність. Про епоху наукових відкриттів, яка вибухає Чорнобилем. Про непевність майбутнього, та відсутність віри в людство... а може ми лише ще один вид бактерії? P.S. і трошки сумно, коли в такій маленькій книзі зустрічаються друкарські помилки, які легко було б виправити дбайливою рукою редактора.

До прочитання цього твору ім'я сучасної канадської письменниці Каролін Жорж мені нічого не говорило. Та книга і змістом, і формою все виправила, вихором увірвавшись у мою свідомість з першої сторінки. Про що ж вона, навіть важко описати. Головна героїня - успішна фотомодель гарячих 80-х ХХ століття. Її професія дозволяла приміряти на себе десятки фантастичних образів щотижня, відвідувати різні континенти, жити в різних країнах. Але в певний період життя вона абстрагується від реального світу, втілюючись через аватар у віртуальному. Надзвичайно незвичайна книга про оточення, соціальний дискомфорт, самотність, сімейну драму, безкінечну ілюзію, самозаглиблення у віртуальну реальність, красу, мистецтво. Кожен читач знайде в ній щось для себе крізь призму власної обізнаності з філософії, історії, досягненнями сучасної науки та відповідно до настрою й емоційного стану. Читаючи розуміла, що ніколи не хотіла б опинитися в положенні головної героїні й нікому цього не бажаю. Але книгу рекомендую прочитати. Вона однозначно варта уваги для розширення власного читацького горизонту. Трохи цитат: "Усе людство з його історією, історією Землі й усієї сонячної системи формують разом лише невеличку точку, часточку точки, непомітний зблиск серед мільярдів зблисків". "Кожна риса обличчя відображає шматочок душі. Я мала віднайти красу власної". "Кожен з нас замикався у власному коконі зі слів, із зображень і музики" Каролін Жорж "Із Синтезу"