Прочитав, дізнавшись, що її додали до шкільної програми для дев'ятого класу. Що сказати, в книзі порушена дилема, стара як світ: увесь світ проти їхнього кохання, але все, що їм потрібно, — це бачити одне одного, бути поряд, хай і доведеться прориватися цим тернистим шляхом, зате разом — ну в цій книзі деякі елементи відрізняються, але в основному думка така. Думаю, на мої враження вплинула сама тема: вони кохають одне одного, але їм не можна бути разом... Я не обезцінюю твір і не намагаюсь його висміяти, просто сюжет занадто поширений і банальний, якщо так можна виразитись. Але в цілому історія досить хороша, підійде на вечір, тим паче вона досить коротка. (Рекомендую глянути екранізацію під назвою: «Пам'ятна прогулянка». Це не зовсім екранізація цієї книги, але... (Якщо що, я не дивився екранізації саме "Історії одного кохання"))

Взагалі прочитала книгу, через те що це - роман, що вивчається у 9 класі. Проте, це не лише якийсь шкільний твір, це гідний роман! Твір складається з глав, які позначені лише цифрами, текст надрукований на хорошому папері, не просвічується(важливий критерій! Хто читає , той зрозуміє)та й доволі великими літерами. Зміст легко зрозуміти і якихось перебігів чисел чи подій зустрілося лише 1 раз(відстань між подіями 3 роки), що може стати додатковим + або навпаки негативним -. Також, будьте готові до декількох незвичних літературних слів, вживання яких в романах доволі незвичайне(все-таки герої доволі зрілі). Запевняю вас, головний зміст історії-штамп! Як не прикро, проте це банальна історія кохання бідної дівчини заучки і спортивного хлопця, який доволі багатий і може вести вільне життя. Чи не нагадує вам це якісь інші твори? Проте, автор може вдало описати події, зокрема кінцівку(яку на жаль в першому ж абзаці викриває). Незважаючи на все, книга варта уваги, автор вдало розповідає розпоширену «ідеальну історію кохання» яка в кінці надто раптово закінчується.

Решила познакомиться с творчеством этого автора, когда узнала, что его роман “История любви” добавили в список школьной литературы за девятый класс. Признаюсь, с предубеждением бралась за это произведение: сентиментальная обложка и название, по описанию история стара, как мир. Но как-то так легко и быстро прочитался роман, такая себе разгрузочная книга, чтоб не думать и расслабиться. Приятно было скоротать вечер за чтением этой истории. Как по мне, направлена книга больше на женскую аудиторию и понравиться больше как раз школьникам. Автор изначально писал сценарий, который потом уже перерос в роман, и это заметно. При чтении не покидало ощущение, будто смотришь кинофильм, и это скорее плюс, чем минус. В целом, ни капельки не жалею, что любопытство толкнуло меня познакомиться с этой книгой, тем более, если учесть, что она не растянута, в ней нет ничего лишнего, написана хорошо, читается без напряжения. Но при всех ее достоинствах мое сердце она покорить так и не смогла, хотя и плохого язык не повернется сказать.