Просто поставлю 5 зірок, бо книга цікава!

Ідеальна мати - Еймі Моллой. Це вже третя моя книга триллер про материнство. Перші мої були: "Що не так з моєю матір'ю" (щиро рекомендую) та Верітті (рекомендую вже трішки менше). Очікувала щось в такому ж дусі. Але тут менше психопатичних роздумів і більше підозрюваних. Якщо дві перші книги відбувались практично в замкненій екосистемі однієї сім'ї, то ця залучає до подій інших мам, тат та дітей. Скажу чесно, що сюжетом я, якось, не захопилась і постійно плутала головних героїв. Хто кому мама, подружка і дружина. А їх то і не так багато було по сюжету. Але кінцівка мене вразила. Це було не те що я очікувала взагалі. Тобто післясмак в книги гарний. Є над чим подумати і порівняти характери молодих матусь. І так, проблеми, що описуються максимальні знайомі кожному - ранній вихід на роботу, гіперопіка, нестача грошей, бажання виправдати сподівання батьків, а не свої... Травневі мами - це зібрання матусь (ну, це логічно), що народили в травні (внєзапно). Вони познайомились ще вагітними на одному з батьківським форумів, а потім почали систематично збиратись оффлайн в парку. Після того як всі понароджували і трохи оговтались, було вирішено сходити в клуб розвіятись. Особливо наполегливо всі намагались витягнути Вінні - таємничу мати одиначку. Але ж ніхто не знав, що саме цей вихід обернеться трагедією для однієї з них. Чи не лише для однієї?

Чи знаєте ви, що таке ідеальне материнство? Без сумнівів, кожна жінка хоче бути ідеальною матір'ю для своєї дитини. Хтось старається і кожну свою хвилину витрачає на турботу за дитиною, хтось витрачає час, щоб лише зобразити із себе ідеальну маму. Група жінок, які народили в травні, вирішили об'єднатися, щоб стати друзями і помічниками одна одній, адже всі вони були в однакових умовах. І ось, в один з вечорів, коли вони нарешті вирішили відпочити без дітей, син однієї з жінок зникає. І відразу, як скло, починає розсипатися весь їхній ідеальний образ. Страшне минуле і гірке теперішнє переплелося, щоб скласти величезний пазл у пошуках хлопчика. Насправді, читати було складно. В кожному реченні було стільки інформації, що неможливо було відволіктися і на хвилину. І всю книгу, ти підозрюєш будь-кого, але не справжнього злочинця, який у тебе перед носом. Мені сподобалось. Було справді цікаво читати. 10/10