Ця книга одразу привернула мою увагу: з-поміж інших книжок, які стояли на поличці в дитячій бібліотеці, вирізнялася великим форматом і невеликою кількістю сторінок. Якраз те, що потрібно малечі – і книга велика, і сторінок небагато (не встигне набриднути). Узяла книгу, почала гортати. А там – цілий світ із цікавих віршиків та оповідань! А які ілюстрації! Настільки гарні та милі, що мимоволі починаєш посміхатися і на душі світлішає... Звичайно, книжечка помандрувала до нашого дому. Виявилося, що в кінці книги ще є вірші-ребуси та вірші-раки, які будуть цікаві і школярам. Взагалі, книга Леся Місяця залишила дуже приємне враження. Віршики, оповідання і малюнки до них просто чудові! Морозиво для верблюдика, плавання жучка на листочку, гра слона на саксофоні, джміль із бджілками на вишні, хазяйновитий собачка, „гусячі лапки” на шибці від морозу, кажан, який посадив собі каштан, слоник-пилосос та мальована тарілочка – про все це розповідає книжечка. А найулюбленіший наш віршик про котика-читача: Кіт у бібліотеку – ач! – вибравсь, лічить східці... Ну не котик, а читач! Книжечки у сітці. По стежині – крок, думає коток: „Начитався книжечок товстеньких... Треба взяти казочок смішненьких!..”