Думаю спочатку потрібно сказати хто така Малала і чому про неї говорить весь світ. Малала Юсуфзай - символ боротьби за права за навчання дівчат і всіх дітей. У 2009 році вона почала вести блог під псевдонімом і писала про активізацію бойових дій у рідному місті і про страх, що її рідна школа під загрозою нападу. І навіть після того як її особистість викрили, Малала і далі, разом із своїм батьком, продовжувала говорити про права на освіту. 9 жовтня 2012 року, коли дівчина поверталася зі школи було скоєно напад Талібами. Її життя виявилось під загрозою, і дівчина дивом вижила. У 2013 році було створено Фонд Малали, шоб привернути увагу до соціального і економічного значення освіти дівчаток . У 2014 році Малала стала юним Лауреатом Нобелівської премії світу. А у 2017 була назначена посланцем світу Організації Об'єднаних націй, щоб повисити свідомість людей до освіти дівчаток. Сьогодні 12 липня вважається Днем Малали. Ну а тепер про книгу. Це не просто історія Пакистанської учениці долини Сват,  це історія про боротьбу проти терористичного руху Техрік Талібан-і-Пакистан. Історія мужності, сміливості за боротьбу за освіту, в той час, як терористи руйнували школи. В книзі відчувається безмежна любов до свого народу, країни і віри, засуджується бездіяльсть правлячої верхівки, які не помічати, чи то були в зговорі з терористичним рухом, допоки чутки про Малалу і, напад на неї, не облетів увесь світ. Але найбільше у книзі приділено проблемам освіти і правам жінок, які обмежувалися тим, щоб бути смиренною дружиною, догоджати чоловікові і виховувати дітей, але у Малали Юсуфзай на це це були інші погляди.

Эта книга была написана самой Малалой о себе. В ней девочка раскрывает весь тот сложный путь и испытания, через которые она прошла, с целью отстаивания прав женщин в строгой мусульманской среде. Малала рассказывает о собственных предках и особенностях ее семейного воспитания, которые позволили ей быть более смелой и настойчивой в проявлении своих интересов и реализации себя. Ее родители были также смелыми и прогрессивными (как для пакистанского общества) людьми, во многом поддерживающие своих детей. Именно поэтому Малала ходила в школу, открыто высказывала свои мысли и пыталась расширить возможности и права девочек и женщин в Пакистане. И если поначалу ее идеи и поведение вызывали недоумение у многих местных жителей, то с приходом талибов ее жизнь подвергалась смертельной опасности. В целом, это увлекательная книга, благодаря которой можно лучше узнать быт и особенности жизни в Пакистане. Единственное, что не понравилось, - это чрезмерное восхищение Малалы самой собой и тем, чего она смогла добиться. Это бросалось в глаза во многих ее фразах. В остальном книга интересна.

Книга «Я - Малала» - з тих книжок, які перевертають твій світ з ніг на голову і змушують по-іншому сприймати світ навколо тебе, цінувати ті речі, які ми звикли сприймати як належне. Історія надзвичайно мудрої, сміливої і сильної дівчинки (одна з речей, які мене вразили найбільше – вік Малали, яка боролася з Талібаном за права жінок на освіту, коли їй не було навіть 16 років!). Читаючи історію про те, як в рідне містечко Малали в Пакистані прийшли таліби і про жахливі речі, які там відбуваються, неможливо повірити в те, що такі страшні речі відбуваються зараз в цивілізованому світі! Після замаху на неї, сім'я змушена була тікати з Батьківщини, однак Малала продовжує свою боротьбу (навіть отримала Нобелівську премію миру!). Я вважаю, що ця книга була б дуже корисна старшокласникам в школі – змісила б їх по іншому ставитись до можливості навчатися. Як Малала шкодувала, що не може взяти з собою улюблені книги, як вона з подругами тайком пробирались в школу, прагнучи нових знань. Які прекрасні в неї батьки, що зуміли прищепити такі правильні якості характеру своїй доньці! Це одна з тих книг, які я однозначно рекомендую всім до прочитання.