«- Я хочу з'їсти твою підшлункову. - Виявила інтерес до канібалізму? - Вчора бачила програму. У ній ішлося про те, що в давнину люди, які мали проблеми з певним органом, їли відповідний орган тварини» У лікарні головний герой дізнається таємницю Сакури - його однокласниці. Дівчина смертельно хвора, про що не має бажання нікому агітувати. Так починається історія двох протилежностей - спокійного хлопця та експресивної дівчини, непомітного однокласника та зірки класу, людини, у якої вдосталь часу та людини, у якої його немає. Іноді в житті з'являється людина, побувши з якою деякий час, ти можеш кардинально змінитися. Так само відбувається з нашим "невидимкою" - протягом усієї історії ми спостерігаємо не тільки за хімією підлітків, а ще й бачимо зростання хлопця як персонажа. До речі, ми все ще не знаємо його імені... "Однокласник, який дізнався мою таємницю","непоказний однокласнику", "близький однокласнику", "друже" - це все клички, якими нарікають героя протягом історії. Це демонструє його байдужість до оточуючих так само, як і до всього, що відбувається навколо. У хлопця є лише він сам, більше ніхто й не потрібен. Допоки в його життя не вривається Сакура. «Це не випадковість. Ми опинилися там, де ми є, тому що це було наше рішення. Завдяки твоїм та моїм рішенням у минулому ми змогли зустрітися нині» Дуже довго кам'яне серце супротивилося сонячним промінчикам, проте зрештою парубок піддався чарам позитивної дівчини, і в його душі стало тепліше, а думки стали веселішими. Здавалось, усе тільки починається, проте діагноз Сакури нікуди не подівся... Ця історія для мене - історія про зміни та прийняття. Сакура легко ввійшла в світ тихого хлопця й так само з нього пішла. Проте вона залишила йому великий подарунок - уміння насолоджуватися життям ❤️‍🩹 Підтвердженням тому є момент, коли юнак нарешті називає своє ім'я з посмішкою на обличчі - він прийняв себе й став відкритим до світу, від якого ховався довгі роки.

Дуже цікава манґа!