я прям відчуваю, як відновлюється віра в людство після читання цієї манґи. і так цікаво, як манґака поєднує кілька сюжетних ліній, де героями виступають старші підлітки (вже студенти) і молоді дорослі. тобто тут і 29-річний головний герой, що просто працює на чіловій роботі й не має планів, і його друг, який раптом став батьком і не може часто з ним зависати, але іноді знаходить час, і перспективна ріелторка, що купила собі однушку й хоче заміж, але назріває любовний трикутник з нею, популярним письменником і нашим чіловим героєм Хірото. і кузина Хірото, що живе з ним і навчається на першому курсі художнього вишу, і її мрії стати манґакою і балансування цього з навчанням, і її дружба з однокурсниками і перші симпатії. і все це написано так кумедно і життєво, що неможливо не сміятися (навіть коли можна обійняти й плакати) і не бачити в цих історіях себе. чекаю на продовження санта-барбари з письменником!!!!