З дитинства обожнюю пригодницьку літературу: романи, повісті й навіть короткі оповідання. А перший серйозний романом, який я прочитала самостійно і у повному обсязі, називався «Дивовижні пригоди Лемюеля Гуллівера» пера англійського письменника Джонатана Свіфта. Пам'ятаю, як цю книгу мені подарували батьки на Новий Рік і вже за декілька днів вона була прочитаною. Сюжет розповідає нам про зовсім звичайного англійця на ім'я Лемюель Гуллівер. Він був абсолютно непримітним для суспільства, доки не вирушив у подорож, яка перевернула його життя буквально з ніг на голову. Під час морського шторму, серед усього екіпажу, в живих залишився лише Гуллівер; чудом він потрапляє до берегів острова, котрий на перший погляд здається абсолютно безлюдним. Але насправді це не так, оскільки згодом Лемюеоя зустрічають мешканці острова - ліліпути і вони налаштовані досить ворожо... Чудова книга, котра читається неймовірно легко. Якщо читати книгу більш вдумливо, то можна помітити чимало сарказму, яким автор щедро наповнює сюжет та персонажів. Мені книга надзвичайно сподобалася й стала однією із найбільш улюблених. Від мене однозначно 5/5. Рекомендую!