Чудова книга. І якщо ви запитаєте чи вона для підлітків, то я можу відповісти, що так! Для їх батьків? Так! Для тих, хто забув, як це бути підлітком? Так! А ще це історія про надмірну опіку, про надмірну увагу, про страх не вберегти своє чадо. Про вміння відпускати у світ своїх діток, які так швидко ростуть. І про вміння приймати своїх дітей і любити такими. Бо це єдине, що ми можемо їм дати: ЛЮБОВ,ПІДТРИМКУ та РОЗУМІННЯ! Як написано в книзі сленгом підлітків: "Лажанути -це завдати болю близькій людині". Тому не лажайте!

Цікава історія про стосунки Мії і Тараса з 10-того класу. Ця книга чисто для підлітків. У ній багато сучасного сленгу, у неї гарний сюжет з філософською ноткою. Мене зацікавила ця книга тим, що вона про кохання та любовний трикутник (це ми можемо побачити на обкладинці). Ця книга про те, які цінні справжні почуття; що треба більш уважно придивитися до оточуючих, адже поряд можуть буди люди, яким ви насправді дорогі і ви цього просто не помічаєте. Книга чудово підійде як для хлопця, так і для дівчини( але більше це для дівчат, їм більше подобається тема кохання) Книга зроблена з якісного паперу з приємною обкладинкою. Я задоволена.

Ця книга про підлітків і для підлітків, а ще вона для їхніх батьків, адже вони теж колись були юні... Прочитавши її, батьки і діти можливо хоча б трішки зрозуміють одне одного. Юність - це саме той час, коли здається, що перед тобою відкриті усі шляхи, море - по коліна, за плечима - крила, поруч - вірний друг, і вам усе під силу! А ще це час, коли всі експериментують, роблять різні дурниці, закохуються в найпопулярнішого/у хлопця/дівчину, навіть не задумуючись про наслідки. Часто саме цього і не пам'ятають батьки, а може вдають, що не пам'ятають... А можливо вони назавжди хотіли б забути певні події своєї молодості? Це звичайна історія про звичайну дівчинку підлітка Мію та її найкращого друга Таріка, які відправляються автостопом на рок-фестиваль. Їх чекає багато пригод, нові друзі, а ще відкриття тих "простих істин", без яких неможливе дорослішання. "Лажанути - це не відмовитися від сексу, не наїсти складочки на животі, не спалитись у власній брехні. Лажанути - це завдати болю близькій людині". Чим мені подобається стиль письма Марти Гулей, так це тим, що вона уміє "тримати" читача протягом усього тексту. Начебто простий сюжет, уже все зрозуміло, але... але книгу просто неможливо відкласти, доки не перегорнеш останню сторінку. Принаймні мені не вдалося, хоча у мене справи, недоварений обід і повна хата дітей.