Очень плохой перевод / редактура. "Олтар" вместо "вівтар", "грехем" вместо "грем" и т.д. постоянные ляпы и опечатки в книге. Если будете переиздавать, пожалуйста, покажите макет другому редактору еще раз. А в целом книга лёгкая, но много ожидать от нее не стоит.

Уже з обкладинки та анотації видно, що книга легка, а тому претензії до змісту незрозумілі. Я не люблю ромкоми та жіночу прозу на жіночі теми, але це не той випадок. Не можу сказати, що не було інтриги. Й інтрига була, й герої непередбачувані, і тема цицьок розкрита (в усіх сенсах). Персонажі живі, не пласкі, їх легко уявити і їм хочеться співчувати. Неправда, що в книзі суцільні кліше - в мене на таке чуйка. Так, якщо ви дивитеся/читаєте багато мелодрам, можливо, якісь події для вас будуть передбачувані. Але я не дивлюсь і не читаю, тому можу впевнено стверджувати: книга цікава і не вторинна. Слово філолога. Легка - так. Її легко читати, але вона порушує складні теми булінгу, фетшеймингу, майнової нерівності, фемінізму. Чесно кажучи, не помітила надмірної наївності та підлітковості героїні - так, вона до певної міри інфантильна, але це притаманно міленіалам (у Саллі Руні на цьому всі книги побудовані, і що - аж пищать від захвату). Також не можу погодитися, що Саша не еволюціонує: вона стає більш упевненою в собі та своїх бажаннях, перестає боятися людей і зокрема керівників. Що свариться з подругою - так у тому й суть, що бентежне сьогодення з турботами дорослого світу протиставляється ідилічному студентському "вчора", коли ходили в піжамах по нове вино і не переймалися, де заробити. А потім з'явилися нові реалії, потреба працювати, а ще чоловіки з їхніми загонами. Читала з кількох причин: а) сама сиджу на сайтах знайомств, тому цікавив чужий досвід, нехай і художній, б) хотілося відволіктися від новин. Обидва запити книга задовольнила. Авторка сама працювала в шлюбному агентстві, тому детально розказує про те, якими дивними бувають люди. І про те, як мало треба для щастя (не всім і не завжди). Прочитала за вихідні і не пошкодувала. Словом, хто сидить у тіндері, той зрозуміє і вподобає. P.S. Помилок і кострубатого перекладу теж не зауважила, в мене була електронна версія.

"Гра в пари" була тією книжкою, на зміст якої я не покладала особливих сподівань. Але хто б мені сказав, що все виявиться навіть гірше за те, що очікувала?... Головна героїня на ім'я Саша влаштовується на роботу консультанткою у шлюбне агентство під назвою "Блісс", і її робота тепер - шукати романтичних "кандидатів" для своїх клієнтів. Звучить цікаво, чи не так? А тепер забудьте: книга здається цікавої на рівні ідеї, а от її виконання - це щось із чимось... До всіх персонажів я відчуваю нульові емоції - вони всі просто ніякі: ані Саша, ані Адам, ані Мінді - вони всі такі неживі та карикатурні, наскільки собі тільки можна уявити. Вся драма настільки нездарно розв'язалася, що стає просто смішно. У авторки був таких строкатий задум написати щось типу "Бріджит Джонс": життєве, легке, іронічне, але натомість вийшло настільки нереалістично, награно та безглуздо, що не вистачає слів. Кінець - це справжній жах. Настільки "злити" сюжет" потрібно вміти. Рекомендую в тому випадку, якщо ви шукаєте чогось МАКСИМАЛЬНО простого.