Від мемуарів автора "Я, Клавдій" я чекала того ж педантичного, але ніколи не нудного стилю оповіді, гарної англійської мови аристократів початку 20 століття, і самоіронії, як личить добрим автобіографіям. Усе це у книжці є. А ще купа спогадів про знаменитих людей, яких Роберт Грейвз зустрічав на своєму шляху мало не з пелюшок. То П.Г.Вудхауз, той, що про Дживза і Вустера писав, йому, малому, грошей на солодощі дасть, то серед шкільних учителів він заприятелює не з ким-небуль, а зі знаменитим альпіністом Джорджем Мелорі - тим, що врешті загинув у Тибеті, можливо, першим підкоривши Еверест. І це тільки початок книги! Сама книжка теж порадувала: компактна, якісно зроблена і дуже гарна.