Прочитала першу та другу частину і маю що сказати))) Перша частина досить цікава і невинна, за винятком однієї картинки з двома хлопцями, що обіймаються. Не зовсім зрозуміло для якого віку цей комікс. Якщо ви маєте вже досить дорослих дітей і не боїтесь, коли вони запитають, що таке яой, то вперед. Але для дітей до 10 років, краще спершу прочитати цей комікс самій))) Щодо 2 частини коміксу - то я трохи в шоці. Тут ви побачите, як горобці "роблять дітей", пробу еротичних картинок автора з голубами, фразу "секс це просто секс" та фетиш автора на їжу (добру частину цих жартів діти не зрозуміють). Хоча, якщо купуєте для себе, то комікс досить непоганий (хоча особисто я більша прихильниця Адель).

Я дуже люблю Гену та комікси про нього, бо вони справді за таку невелику кількість сторінок дають полюбити цього нахабного самовпевненого голуба. Проте є кілька деталей, на які я хочу звернути увагу, хоч вони і не такі приємні. По-перше, у другому коміксі насправді менше нового матеріалу. Кілька міні-історій авторка просто перемалювала (Прогрес на обличчя) і їх вставили у комікс. У цьому небагато поганого, проте спершу я вирішила навіть, що виникла якась помилка. По-друге, сам головний герой. Радше його ім'я. Я знаю, що Koro (псевдонім авторки) послуговується і російською, і українською у просуванні своїх робіт. Проте ми таки маємо зросійщеного ГеННадія замість Генадія, як це було б доречно і грамотно, зважаючи на те, що комікс українською. Та загалом, чудово. Враження захопливі, що від першого, що від другого творіння. Адже почуття гумору тут є і до того ж багато, до того ж якісного. Щоправда, як на точку зору читача, то малувато, а це спонукає придбати і третю частину, щоб менше розлучатися з цим цікавим та однозначно різностороннім персонажем.

Другий том "Голуба Геннадія" нічим не поступається першому: Геннадій повернувся, щоб показати людей очима справжнього міського птаха та суворість пташиних буднів. Впевнена, середньостатистичний житель міста вважає, що абсолютно всі голуби однакові (якщо він не білий) і різниці між ними немає. Так от, Геннадій розвінчує цей міф! Геннадій - особистість, яка добуває собі їжу сама і не приймає людські подачки, бо має гордість. Дімон - голуб-лебідь, продовжує любити ближніх своїх, всі птахи брати, навіть якщо вони проти цього. Він світла краплинка наївності у жорстокому світі, але з ним працює правило, що блаженним щастить. Лєна - горобчиха у якої все під контролем, і яка взяла своє життя у міцну пташину лапу, та за її суворістю все ще є ніжна горобка. Пташиний світ зростає і Геннадій обурюється іншими різновидами міського птахства: ластівками та воронами. З останніми краще не загравати, бо ті кровожерливі. Геннадієві роздуми про сутність життя, то окрема тема. І смішно, і якщо задуматися, сумно. Та Геннадій не сумує, він крокує унікальним птахом, якого не зломила система (хоча бувають збої). У коміксу здається ще більше гумору й він прикольна штука, щоб розважитися. Мені дуже сподобався, і однозначно купуватиму продовження!