Куди йти далі, якщо ти, Людина, став перед вибором між людиною природи та людиною розуму? Чи так однозначна перемога еволюції, якщо сприймати під перемогою зростаючу складність органічного світу? Що робити з невичерпним обсягом інформації, що звалилася на нас? Лем відповідає на ці питання через образ понад інтелектуального комп'ютера Голема XIV. Сам Станіслав Лем, на мою думку, відводив своїм роздумам щодо цього дуже велике значення, якщо звернутися до книги "Так горорив Лем". Запитань від прочитання більше ніж відповіді, але на те вона і футурологія, за це ми й любимо Лема як філософа.

Події у повісті «Голем XIV» частково охоплюють наше сьогодення. Голем – це не глиняна істота, оживлена чорнокнижником, а пристрій-робот, створений для виконання більшості людських функцій і наділений людським розумом. GOLEM – General Operator, Long-range, Ethically stabilized, Multimodelling (оператор загального типу, далеко діючий, етично стабілізований, мультимоделюючий). Перший пристрій-праобраз Голема був створений у 2019 р., а перший Голем – роком пізніше. Кожний наступний робот-Голем був покращеною копією попереднього, а Голем XIV був настільки досконалим, що почав виконувати функції голови держави. У повісті представлені передмова і післяслово від науковців, які розробляли Голема, і філософсько-технічні лекції самого робота щодо значення людини, розвитку техніки, наукових відкриттів і майбутнього людства. Цікавими є розмірковування Голема щодо еволюції («Види виникають унаслідок нагромадження помилок», «Створене є менш досконалим, ніж творець»). Загалом, цей твір підіймає моральні проблеми людини і техніки, без динамічного сюжету.