Книжка і схожа, і водночас не схожа на те, що я читала раніше. Є паралелі із класичними романами минулого, ті, в яких про долю бідних служниць, для яких непросте життя готує чимало небезпек і горя. Але тут немає довгих втомливих описів чи відступів на кілька сторінок. Є чіткий опис подій із короткими влучними фразами. Тобто сам стиль доволі сучасний. Але дрібниці побуту підмічено і зображено так тонко, ніби авторка сама жила в сімнадцятому столітті. Приладдя до прання, облаштування ринку, карантин під час чуми - все реалістично і це цікаво та пізнавально. Ще роман доволі психологічний. Оповідь ведеться від імені дівчини-служниці з метким розумом і чуттям краси. Цікаво спостерігати, як вона намагається бути скромною і водночас її хвилює і притягує те, що робить її господар - художник Ян Вермер. Не перенасичений подіями, але цікавий історичний роман. Оформлення обкладинки божественне, як і сам шедевр Вермера.